UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідготування до збирання озимого ріпаку (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3433
Скачало570
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

и були практично на всій

території України в ріпаковій зоні на час його збирання. Природно, вони

внесли свої корективи в очікуваний рівень урожайності, який виявився

значно меншим. Найбільше зашкодили посівам вітер та град. Опади,

особливо нічна роса, теж завдали чималої шкоди, передусім на півдні,

спричинюючи різкі перепади вологості посівів, найперше стручків, від

чого вони розтріскувалися. До абіотичних чинників додалася дія

збиральної техніки, а саме: мотовило та різальні елементи комбайна

спричинюють вагомі втрати насіння.

 

Найвідоміший та найпростіший спосіб зменшити дію вітру — врожай збирати

в дві фази. З огляду на те, що найнегативніша дія вітру пов’язана з тим,

що ріпакові стручки б’ються один об один, рослини, покладені у валок за

два-три тижні до збирання, менше тріпає вітер, а отже, вони менше

осипаються.

 

На сьогодні широке використання “ріпакових столів” — високопродуктивних

комбайнів із широкозахватною жаткою — все ж робить пряме однофазне

збирання привабливішим для виробника.

 

Тому контроль абіотичних чинників потребує додаткового вивчення.

 

Цікавим буде розуміння, чому ріпак під час достигання стає чутливим до

осипання. Стручок ріпаку є основним органом, де накопичується урожай

насіння (на фото — стручок у розрізі). Він відіграє важливу роль у

формуванні врожаю ще й тому, що після опадання листя виконує функцію

фотосинтетичної поверхні, подібно до прапорцевого листка в зернових.

Стручок складається з двох стулок, між якими розміщена перетинка. По

боках увесь стручок на з’єднанні стулок вкритий спеціальним шаром клітин

у чотири-п’ять рядів, які називаються “зоною розкриття стручка”. Під час

достигання насіння починає інтенсивно виділяти “гормон достигання” —

етилен. Під його дією клітинні зв’язки “зони розкриття” на основі

пектину послаблюються і розриваються, роблячи стручки чутливими до

розтріскування.

 

У контролі абіотичних чинників є актуальна розробка, що передбачає

застосування стикерів, — речовин, які утворюють на стручках ріпаку

плівку з важливими властивостями дифузії повітря та вологи. Сутність дії

стикерів, або запобіжників розтріскування, побудована на знанні

особливостей достигання ріпаку. Із наближенням періоду достигання стулки

стручків поступово втрачають свою еластичність і набувають

гігроскопічності. З потраплянням вологи на стулки гігроскопічний стручок

її швидко вбирає, а в разі висихання він легко коробиться (викручується,

міняє форму). В такому стані ріпак набуває чутливості до розтріскування,

легко розкривається від найменшого дотику. Від розтріскування можна

втратити від 5% або й повністю весь урожай. Щоб запобігти

розтріскуванню, стикер наносять на стручок до початку послаблення

клітинних зв’язків “зони розкриття”. Зовні цей час відповідає зміні

кольору стручків із темно-зеленого на світло-зелений. З утворенням

плівки на стручку вона виконує водопротекторні властивості,

перешкоджаючи намоканню стулок. Крім того, плівка утримує клітинний шар

у “зоні розкриття” від розривання, забезпечуючи його цілісність,

-----> Page:

[0] [1] 2 [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ