UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯра пшениця: весняний цикл робіт (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7084
Скачало785
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

овного обробітку грунту на 35–40% порівняно з оранкою.

 

На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим

рівнем забур’яненості проводять оранку на глибину 25–27 см.

 

Система передпосівного обробітку грунту під яру пшеницю складається з

ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості грунту важкими або

середніми зубовими боронами (БЗСС-1,0) та передпосівної культивації

безпосередньо в день сівби на глибину загортання насіння культиваторами

КПС-4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-0,2, “Європак” та ін. За

достатньої вирівняності поверхні грунту або застосування для основного

обробітку комбінованих агрегатів можна обмежитись лише передпосівною

культивацією в день сівби, застосувавши пружинні борони БП-8, які за

оптимальної фізичної стиглості грунту забезпечують передпосівне

розпушування на глибину 7–9 см і проведення посіву на глибину 4–6 см.

Дальше ущільнення грунту котками ККШ-6 забезпечить розміщення посівного

матеріалу на глибині близько 3–4 см, що відповідатиме біологічно

зумовленим вимогам.

 

Передпосівне внесення: добрива загортають буряковим культиватором

УСМК-5,4 з ротаційними боронами чи комбінованими агрегатами типу

“Європак” (КАПП-6, АГ-6, КШП-8, АМО-7,2) на глибину 5 см.

 

Основне удобрення

 

На опідзолених грунтах (сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи

опідзолені) доцільно застосовувати всі три (N, P і К) основні елементи

живлення. На грунтах із підвищеним та високим вмістом обмінного калію

(чорноземи типові, чорноземи звичайні) можна вносити тільки

азотно-фосфорні добрива.

 

Порівнюючи вплив родючості грунту на врожайність м’якої й твердої

пшениць, варто зазначити, що тверда пшениця потребує кращого

фосфорно-калійного живлення.

 

Мінеральні добрива за енерговитратами займають в агротехнологіях одне з

чільних місць. Тому їх доцільно застосовувати разом (на фоні) з

органічними добривами (зокрема — соломою, бобовими й хрестоцвітими

сидератами). Гній вносять під попередник ярої пшениці.

 

Встановлено, що продуктивність ярої м’якої пшениці на рівні 40 ц/га

формується за наявності в грунті 175–180 мг/кг легкогідролізованого

азоту; 110–120 мг/кг рухомого фосфору та 155–165 мг/кг обмінного калію.

З такими агрохімічними параметрами родючості грунту вміст клейковини в

борошні відповідає І–ІІ класам. Для твердої пшениці значення цих

показників становлять, відповідно, 175–185; 150–160 та 180–190 мг/кг.

 

За відсутності даних агрномічного аналізу дозу добрив розраховують так:

уносять у 1,5 раза більше, ніж їх виноситься із зерном і соломою. За

даними лабораторії рослинництва ІР ім. В. Я. Юр’єва, для сучасних сортів

ярої пшениці нормативні витрати виносу поживних елелементів на

формування 1 ц зерна (з урахуванням побічної продукції), в середньому,

становлять: для м’якої — азоту — 3,17, фосфору — 1,21 і калію — 2,59 кг;

для твердої, відповідно, — 3,46; 1,33 і 2,40 кг. Оптимальною дозою

повного мінерального добрива (NPK) за основного внесення є 40 кг д. р.

на 1 га.

 

За оптимального водного режиму впродовж вегетації високі врожаї зерна

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ