Реферат на тему:
Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна)
Під матеріальними активами підприємства (організації) заведено розуміти
сукупність усіх ресурсів матеріального характеру, що завжди фіксуються в
щорічному його (її) балансі за виключенням первинних активів. До складу
матеріальних активів входять переважно виробничі фонди й майно
соціального призначення.
Виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в
процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за
своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди
підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні (рис.
5.1).
Рис. 5.1. Склад і взаємозв’язок засобів виробництва та виробничих
фондів.
Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не
можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома
обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими
фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у
виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів
виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що
до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва
взагалі, а ті з них, які мають вартість.
Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки,
за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обгрунтовано
тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для
відтворювальних процесів.
Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у
виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх
вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що
виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності
предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому
циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю
свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість
платних послуг).
*
°
?
RTf
h
–
?
?
*
f
?
6Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних
фондів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього
значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та
розвитку будь-якого виробництва. Уся сукупність наявних виробничих
фондів становить найбільшу за питомою вагою частину (близько 60
відсотків) національного багатства країни. Основні фонди визначають
характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її
розвитку. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують
безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці
виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною
основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності
підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію
продукції, що виготовляється (сировина, конструкційні матеріали),
створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і
роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і
транспортування сировини та готових виробів (різні допоміжні матеріали —
мастила, фарби тощо; тара).
Кожне підприємство володіє також майном (матеріальними цінностями)
невиробничого призначення. Зокрема до основних фондів відносять житлові
будинки, будівлі дитячих садків і ясель, поліклінік, їдалень, будинки
відпочинку, профілакторії, палаци культури, спортивні споруди та інші
культурно-побутові об’єкти. Чинна в Україні система обліку і статистики
зараховує такі об’єкти на баланс підприємства під умовною назвою
невиробничих основних фондів. Це некоректно з погляду економічної
теорії, оскільки суперечить економічній природі й сутності основних
фондів взагалі. Такі об’єкти слід вважати майном суто соціального
призначення, або об’єктами соціальної інфраструктури.
За умов роздержавлення власності та розвитку ринкових відносин в
економіці урізноманітнення та збільшення обсягу майна соціального
призначення стає нагальною потребою кожного підприємства. У народному
господарстві України вартість об’єктів соціальної інфраструктури
становить приблизно третину, а на підприємствах різних галузей
виробничої сфери коливається в межах 10—20 відсотків від загального
обсягу майна і має тенденцію до відносного зростання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
