UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСобівартість окремих виробів (реферат)
АвторPetya
РозділЕкономіка підприємства, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5308
Скачало645
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Собівартість окремих виробів

 

 

Сутність і методи

 

калькулювання

 

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце

займає калькулювання — обчислення собівартості окремих виробів.

Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань:

обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва,

аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах,

визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних

заходів тощо.

 

На підприємствах, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні

калькуляції. Перші обчислюються за плановими нормами витрат, другі — за

їхнім фактичним рівнем. Різновидом планових калькуляцій є так звані

проектно-кошторисні калькуляції, які розробляються на разові замовлення,

нові вироби на стадії їхнього проектування. Особливість цих калькуляцій

у тім, що обчислення є приблизним за браком детальної нормативної бази.

 

Незалежно від конкретних особливостей виробництва і продукції

калькулювання передбачає розв’язування таких методичних завдань:

визначення об’єкта калькулювання і вибір калькуляційних одиниць,

визначення калькуляційних статей витрат та методики їхнього обчислення.

 

Об’єкт калькулювання — це та продукція чи роботи (послуги), собівартість

яких обчислюється. До об’єктів калькулювання на підприємстві належать:

основна, допоміжна продукція (інструмент, енергія, запчастини та ін.);

послуги та роботи (ремонт, транспортування і т. п.). Головний об’єкт

калькулювання — готові вироби, які поставляються за межі підприємства

(на ринок). Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення.

 

Для кожного об’єкта калькулювання вибирається калькуляційна одиниця —

одиниця його кількісного виміру (кількість у штуках, маса, площа,

об’єм). Наприклад, об’єкт калькулювання — трактори, калькуляційна

одиниця — один трактор, відповідно вугілля — одна тонна, електроенергії

— одна кіловат-година і т. д.

 

У світовій практиці господарювання застосовуються різні методи

калькулювання, що зумовлено різним призначенням калькуляцій, типом

виробництва та традиціями внутрішньофірмового управління. Найчастіше

використовується калькулювання за повними й неповними витратами.

 

За використання методу калькулювання за повними витратами всі види

витрат, що стосуються виробництва й продажу продукції, включають у

калькуляцію. Такий метод є традиційним для вітчизняних виробничих

підприємств.

 

В інших країнах порівняно широко застосовується метод калькулювання за

неповними витратами, тобто в калькуляції включають не всі витрати на

виробництво і збут продукції. Частину непрямих витрат не відносять на

собівартість окремих виробів, а безпосередньо віднімають від виручки за

певний період під час визначення прибутку. Класичним методом

калькулювання за неповними витратами є так званий метод «direct-cost»,

коли на собівартість окремих виробів відносять лише прямі витрати, а

непрямі — на певний період.

 

Істотно впливають на методи калькулювання широта номенклатури продукції

підприємства та специфіка виробництва. Найбільш точним і методично

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ