UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПредмет і метод політичної економії (реферат)
АвторPetya
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7940
Скачало856
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Предмет і метод політичної економії

 

План

 

1. Предмет політичної економії:

 

а) зародження і розвиток предмету;

 

б) трактування різними школами;

 

в) економічні категорії і закони.

 

2. Методи економічних досліджень.

 

3. Функції політичної економії:

 

а) основи функції політичної економії;

 

б) політекономія в системі економічних наук;

 

в) політекономія та обґрунтування економічної політики.

 

"Економіка" – ємкісне поняття і явище, походить від двох грецьких слів

"ойко" і "номос". Цей термін вперше застосував Аристотель у ІІІ ст. до

н.е.

 

Політекономія відноситься до суспільних наук, але її об’єктом є

економічне життя суспільства. Політекономія – суспільна і економічна

наука. Економіка в сучасному розумінні – це народне господарство країни,

що включає відповідні галузі та види виробництва. Економіка – це сфера

господарської діяльності для задоволення потреб людини.

 

Економіка – це вчення про те, як виробляються, розподіляються,

обмінюються товари і послуги.

 

Економіка – наука про те, як обмежені виробничі ресурси використовуються

для задоволення потреб.

 

Економіка розглядається як система господарської діяльності і як система

наукових знань про господарську діяльність.

 

"Політекономію" вперше застосовує представник школи меркантилізму

А.Монкретьєн. 1615 він видає трактат з політекономії. Політична ?

"політея" – держава, суспільство ? закони управління державною

економікою.

 

І школа – меркантилізм, XV–XVIII ст. "Мерканте" – торговець, купець.

 

Має два етапи: раннього і пізнього, сфера обігу, предмет – багатство і

його джерела. Політика доби розпаду феодалізму і зародження капіталізму

(первісне нагромадження капіталу).

 

У XVII ст. мануфактурне виробництво – центр інтересів буржуазії

переміщується у сферу виробництва, економічне вчення меркантилізм

починає гальмувати розвиток, на зміну приходить класична політична

економія. Вона виникає в Англії. В.Петті – представник пізнього

меркантилізму. Засновник у Франції – П’єр Буагільєр.

 

А.Сміт, Д.Рікардс, Ф.Кін, А.Тюрго.

 

Фізіократи – засновник Ф.Кене, ІІ пол. XVIII ст.

 

Намагалися виявити економічні закони життя людства. А. Сміт – 2 завдання

політекономії.

 

ІІ етап класичної теорії: Т.Р.Мальтус, Дж.С.Міпль, Ж.Б.Сей, Г.У.Керрі.

 

Маркс в межах класицизму ? продетарська політекономія.

 

Ж.Б.Сей – неокласицизм, ІІ пол. ХІХ ст.

 

Напрям різноманітний, сучасний.

 

Теорію неокласицизму сформував А.Маршал.

 

ІІ пол. ХІХ ст. – маржиналізм (Курно, Госсен), метод граничного аналізу,

австрійська школа – Менгер, Бет-Баверн, Ф.Візер, Дж.Б.Кларк – створює

теорію граничної продуктивності, праці і капіталу.

 

 

20-30 рр. ХХ ст. – кейнсіанство (Дж.М.Кейнс), МВФ, МБРР:

неокейнсіанство, посткейнсіанство.

 

Неокласицизм виникає в 1890-х рр. Засновник Альфред Маршал – стаття

"Принципи економіки". Панував до 30-х рр. ХХ ст. центральна ідея –

автоматичне регулювання економіки.

 

Кейнс – засновник Бретонвуддської валютної системи.

 

 

Необхідність державного регулювання економіки. Кейнсіанство –

макроекономічна теорія. Неокласицизм – мікроекономічна теорія.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ