UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкскурс в історію логіки (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7620
Скачало887
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

що сутність загальних понять

(універсалій) не зводиться до назв, імен, а має мислимий зміст, який,

однак, не відображає ніяких сторін реально існуючих речей, що суперечить

послідовно матеріальній теорії пізнання.

 

У XIV—XVIІ ст. у зв’язку з потребами природознавства й промислового

виробництва все гучніше стали лунати заклики створити нову логіку. Ця

ідея була реалізована англійським філософом Ф.Беконом (1501—1626) у

праці «Новий органон», яка повинна була, на думку автора, замінити

арістотелівський «Органон». Силу своєї логіки він вбачав в індуктивному

методі, що протиставлявся дедукції і силогістиці Арістотеля. Ф. Бекона

називають творцем індуктивної логіки.

 

Засновником сучасної логіки був Г. Лейбніц (1646—1716). Створена ним

штучна мова була прототипом сучасних формалізованих мов логіки. Він

створив загальний метод, за допомогою якого всі істини можна було звести

до певного виду обчислення, сформулював закон достатньої підстави,

оригінальне вчення про гіпотезу.

 

У XIX ст. англійський філософ і логік Джон Стюарт Мілль (1806—1873)

систематизував дослідження Бекона в галузі індуктивних методів причинних

зв’язків явищ. З того часу питання індукції стали викладатись в курсах і

навчальних посібниках з логіки окремим розділом.

 

Інший аспект розвитку формальної логіки полягає у тому, що в обох її

розділах — дедуктивному та індуктивному — почали застосовуватись методи

логічних обчислень. Проникнення математичних методів в індуктивну логіку

приводить до її модифікації в логіку імовірнісну, предметом якої стає

вже вивчення методів оцінки істинності гіпотез.

 

Перевагою математичної логіки є те, що завдяки символічному апарату,

який там застосовується, стає можливим виражати точною математичною

мовою досить складні судження, у котрих логічно пов’язано багато

елементів. Однак це не означає, що всі проблеми формальної логіки можна

розв’язати засобами символічної логіки.

 

До речі, перша формалізована мова була побудована лише наприкінці ХІХ

ст. Г. Фреге (1848—1925). Він увів поняття логічної функції й

розрізнення властивостей речей і відношень.

 

Проте засобів логічних обчислень виявилося недостатньо для дослідження

сутності понять, співвідношення поняття і слова, природи індукції,

методів аналогії тощо.

 

У середині XIX ст. філософ Гегель ґрунтовно розробив діалектичну логіку,

основні ідеї якої були викладені у його праці «Наука логіки».

 

Марксизм, трансформувавши діалектичне вчення Гегеля на матеріалістичне

підґрунтя, дійшов висновку, що діалектика, логіка і теорія пізнання

діалектично тотожні між собою, у зв’язку з чим не потрібно трьох слів

для означення одного й того самого поняття.

 

Основні принципи діалектичної логіки:

 

а) об’єктивність при розгляді предметів;

 

б) всебічне охоплення предмета,

 

в) розгляд предмета у його постійному русі, розвиткові;

 

г) єдність історичного і логічного;

 

д) єдність аналізу й синтезу;

 

е) єдність форми і змісту;

 

є) єдність кількісних і якісних характеристик;

 

ж) єдність і боротьба протилежностей;

 

з) заперечення заперечення.

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ