UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкскурс в історію логіки (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7618
Скачало887
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ння.

 

Сучасна формальна логіка є надзвичайно розгалуженою наукою і може бути

розподілена на різні складові частини (розділи) (див. табл. 1 на

стор. 19). Якщо за основу структурування логіки брати застосування

математичного апарату (логічні числення), то тоді логіка поділяється на

дві частини:

 

1) загальну (несимволічну) логіку;

 

2) символічну (математичну) логіку.

 

У зв’язку з тим, що в даному курсі йдеться саме про загальну логіку,

доцільно розглянути елементи її структури.

 

По-перше, — це вчення про основні форми (елементи) мислення, без чого

неможливе ні буденне, ні наукове мислення. До них відносять: поняття,

судження, умовиводи. У цей розділ входить також вчення основних

формально-логічних законів.

 

По-друге, — це систематичні форми, без яких неможливе вивчення мислення,

визначення систем поділу (класифікацій), доведення, логічні методи,

пов’язані з аналізом даних досвіду, зокрема економіко-статистичних

вимірів.

 

Вираз «загальна логіка» у деяких випадках використовується для

позначення теоретичної частини логіки, відмінної від прикладної. У цьому

розумінні загальна логіка вивчає форми і закони мислення поза

відношенням до мислимого змісту, а прикладна — у відношенні до певного

змісту. Прикладна логіка також має багато окремих частин (розділів,

підрозділів): часова логіка, технічна логіка та ін. Для кожної з них

будуються спеціальні системи обчислень.

 

Крім того, існує «законсервована» культура логічного мислення, яка

характеризує буддизм, школи ньяя, міманса (див. табл. 2 на стор. 19).

 

2. Логіка античних мислителів стала відомою в Київській Русі вже в XI

ст. Це насамперед логічні уявлення про поняття Платона, про закони і

форми мислення, силогізми Арістотеля. З другої половини ХV ст.

з’являються переклади на староукраїнську мову логічних трактатів

Арістотеля, Авіасафа, Аль-Газалі, М. Маймоніда, Й. Дамаскіна. У ХVІ ст.

під впливом ідей Реформації на етнічних землях українців зростає мережа

протестантських навчальних закладів, серед яких найбільш відома

Раківська академія, де логіку і метафізику читали Х. Стегман та X.

Остородт. Щоправда, в цей час спостерігалось також негативне ставлення

до язичницьких любомудрів з боку І. Вишенського і Г. Кониського, М.

Смотрицького, З. Копистенського. Але вже для членів вченого гуртка

друкарні Києво-Печерської лаври логіка стає своєрідною «гімнастикою

розуму», забезпечує розвиток абстрактного мислення і логічного

виведення.

 

Логіка стає обов’язковою дисципліною вивчення в Києво-Могилянській

академії. Професор С. Яворський називав «лабіринт» Арістотеля логічною

пасткою, де є логічні троянди з шипами. І. Гізель (1600—1683), професор,

а згодом і ректор Києво-Могилянської академії, логічною істинністю

називав узгоджуваність пізнання з річчю. У курсі логіки, прочитаному

професором Ф. Прокоповичем (1677 чи 1681—1736), розглядалися такі

традиційні для ХVІІІ ст. питання, як універсалії, визначення й

характеристика найрізноманітніших відношень, дистинкцій, питання

сигніфікації (позначення) й супозиції (заступання) термінів, істинності

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ