UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкскурс в історію логіки (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7630
Скачало888
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

термінів, істинності

та хибності суджень, проблеми знання й віри, визначення ролі і місця

логіки в системі наук.

 

2

 

4

 

Ф

 

Ц

 

h

 

j

 

Ж

 

7ху «Молодик» І. Бецького від 2 березня 1842 р. охарактеризував Г.

Сковороду таким чином: «Ми під чубом та в українській свитині мали свого

Піфагора, Орігена і Лейбніца». Він намагався у світі чисел знайти вище

значення в текстах Біблії, розвивав ідею про контрарність, бінарність

усього сущого.

 

Наприкінці ХVІІІ — початку XIX ст. логікою займався професор Львівського

університету II. Д. Лодій (1764—1829). Він написав праці: «Логические

наставления, руководствующие к познанию и различению истинного от

ложного», «Наставления логики», «Теория общих правил», у яких значну

увагу приділяв правилам аргументації і доведення. Наприкінці XIX —

початку XX ст. логіка в Україні не була однорідна, а складалася з

представників багатьох конкуруючих течій, шкіл та угруповань: одні (М.

Н. Гротт та ін.) намагалися знайти вихід з критичного становища логічної

науки у її зближенні з психологією; другі (В. В. Лесевич, О. О. Козлов,

Г. І. Челпанов) доклали багато зусиль, щоб підвести під неї

гносеологічний фундамент, звертаючись до теорії пізнання, що

розроблялась кантіанцями, гегельянцями, позитивістами; треті (В. Д.

Кудрявцев та ін.) прагнули зблизити логіку з природознавством і

математикою.

 

Засновником одеської логічної школи був І. В. Слєшинський (1854—1931),

який виявив інтерес до математичної логіки та її історії. Він довів, що

алгебра логіки є своєрідний переклад арістотелівської логіки на

алгоритмічну мову, що необхідний перегляд математичних доведень під

кутом зору їх повноти та заміни громіздких доведень новими, скороченими.

До проблеми побудови алгебри без застосування закону виключеного

третього звертався приват-доцент Новоросійського (Одеського)

університету С. Й. Шатуновський (1859—1929). Його головні інтереси в

галузі логіки зосереджувались на вивченні її законів, а також на

обґрунтуванні фундаментальних математичних понять, обґрунтуванні

математики, питанні про розв’язуваність чи нерозв’язуваність задач.

Особливу увагу ученого привертали життя і діяльність П. Порецького

(1846—1907), його теорія наслідків, несилогістичні міркування тощо. З

одеської логіко-математичної школи вийшла також С. О. Яновська, праці

якої присвячені філософсько-методологічним проблемам математики і

математичної логіки, та А. І. Уйомов, праці якого присвячені проблемам

аналогії, формального аналізу систем.

 

На західних етнічних землях українців значний внесок у розвиток світової

логіки зробила Львівсько-Варшавська школа. Засновником цієї школи був

ректор Львівського університету професор К. Твардовський (1866—1938).

Серед його учнів були К. Айдукевич (1890—1963), Я. Лукасєвич

(1878—1956), А. Тарський (1902—1984), Т. Котарбинський (1886—1981) та

ін. Вони багато зробили для розвитку логічної семантики, теорії множин,

модальної й багатозначної логіки, для розв’язання проблем логіки і

методології науки. Так, Я. Лукасєвич вважав, що метою логічних

досліджень має бути розробка точних методів аналізу філософських

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ