UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття (логіка) (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось25040
Скачало2023
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

поняття «праця» більш складне відносно поняття «витрата людської

енергії».

 

Змістом будь-якого складного поняття є синтез елементів, їх єдність.

Особливість цієї єдності характеризує структуру поняття, у якій істотним

є різниця між родовою ознакою (головною частиною) змісту поняття і

видовою ознакою (побічною частиною змісту поняття).

 

Головна частина відповідає на запитання: «хто?» або «що?», а побічна

частина — «який?». Побічна частина може бути близькою або віддаленою,

залежно від того, як приєднуються відповідні знаки до головної частини

змісту поняття — безпосередньо чи за допомогою інших ознак.

 

Наведене вище визначення передбачає, що утворення понять пов’язане з

певними діями в мисленні, які дозволяють встановлювати загальні ознаки у

предметів, виділяючи в них істотні та неістотні ознаки, утворювати з

виділених істотних ознак певну єдність.

 

До таких дій належать:

 

1) аналіз — мислене розчленування змісту предмета та його складових

властивостей, ознак;

 

2) порівняння — встановлення подібності і відмінності між предметами, що

розглядаються;

 

3) синтез — мислене поєднання ознак та властивостей предмета, які

відображаються в змісті поняття;

 

4) абстрагування — виділення з усієї сукупності ознак предметів єдності

найбільш істотних ознак, що становлять зміст поняття;

 

5) узагальнення — дія, подібна до абстрагування і пов’язана з ним.

Виділення ознак певного роду фактично є абстрагуванням стосовно цих

виділених ознак. Водночас воно є і узагальненням, якщо мається на увазі

більш широка сукупність ознак, що їх мають різні види предметів, які

відповідають утворюваному поняттю. Так, поняття «людина» в результаті

абстрагування набуває ознаки «здатний до виробництва знарядь праці»,

«здатний до постійного мислення» і т.п., а в результаті узагальнення

ознак одержують поняття загальні — «свідома тварина», «організм» та ін.

 

2. Зміст поняття становлять усі його елементи, які можуть бути виділені

у вигляді окремих понять. Обсяг поняття — це всі інші поняття, для яких

воно служить ознакою, головною їх частиною. Обсяг поняття А схематично

можна подати так:

 

Аа, Ав, Ас, Аd, Ае...

 

За цією схемою, наприклад, поняття А («людина») буде родовим відносно

видових понять Аа («росіянин»), Ав («українець»). Ас («англієць») та ін.

 

Обсягом поняття іноді називають множину предметів, які мисляться за

допомогою даного поняття. Але це некоректно, оскільки логіка вивчає

відношення між поняттями, а не предметами. Таким чином, якщо

визначається наявність обсягу поняття А, то це означає, що має

визнаватись наявність понять, для кожного з яких воно є частиною змісту,

відсутність їх означає відсутність і самого поняття А, бо без обсягу

поняття бути не може.

 

З цього випливає, що між обсягом і змістом існує таке співвідношення:

якщо зміст поняття А знаходиться в змісті поняття В, то це останнє

знаходиться в обсязі першого, і навпаки, якщо поняття В міститься в

обсязі поняття А, то останнє становить частину змісту першого. Тобто

зміст і обсяг поняття перебувають в оберненому відношенні. У цьому суть

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ