UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття (логіка) (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось25008
Скачало2023
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ошенні. У цьому суть

закону оберненого відношення між обсягом і змістом понять.

 

Якщо складові обсягу поняття не можуть бути частинами змісту інших

понять, то вони називаються індивідуумами, а в протилежному випадку —

видами. Приклади індивідуумів: найбільші запаси залізної руди у Європі,

столиця України. Поняття «українець», «росіянин», «чех», «словак» і т.д.

відносно поняття «слов’янин», яке є для них родовим, є видовим.

 

Гранично загальні поняття називаються категоріями. У них найбільший

обсяг і найменший зміст. Приклади категорій: «річ», «властивість»,

«відношення», «буття», «простір», «час», «рух». Це основні філософські

категорії, але в окремих науках існують категорії: «живий організм» у

біології, «елементарна частинка» у фізиці, «фігура» в геометрії тощо. У

рамках філософії категорії менш загальної філософської теорії можуть

бути видовими відносно категорій більш загальної філософської теорії.

Наприклад, буття і суспільне буття, свідомість і суспільна свідомість.

 

З філософських категорій для формальної логіки найбільше значення мають

категорії «річ», «властивість», «відношення». Категорія «річ» уособлює в

собі сукупність властивостей, а останні знаходяться в тих самих

просторових межах, у яких існує сама річ. Річ може втрачати ту чи іншу

властивість, продовжуючи самостійно існувати в ролі особливого об’єкта,

але зовсім без властивостей речей не існує.

 

Річ може бути позбавленою окремих відношень з іншими речами, залишаючись

сама собою. Що стосується зв’язку властивостей і відношень, то слід

зазначити те, що властивості речей проявляються у відношеннях речей між

собою або у відношеннях однієї частини речі до іншої.

 

У змісті понять можуть мислитися або ознаки однієї категорії речей, явищ

дійсності, або ознаки предметів інших категорій, наприклад категорій

речі, властивості, відношення, часу, простору і т.д. Залежно від цього,

а також від ступеня загальності поняття поділяються на такі види.

 

1. Реєструючі й нереєструючі. Основою цього поділу є наявність або

відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які

відповідають на запитання: «де?», «коли?», «якого роду індивідуум?».

Якщо у змісті поняття є ознаки, що відповідають на названі запитання, то

вони називаються реєструючими, а в зворотному випадку — нереєструючими.

Приклади реєструючих понять: «населення України», «Чорне море», «Т. Г.

Шевченко», «студенти Київського національного економічного

університету». Поняття цього виду визначені не тільки якісно. За

допомогою частини ознак їх змісту визначається так чи інакше і

чисельність мислимих предметів, які виділяються із загального числа

предметів, що мають якісну визначеність, представлену головною частиною

цього поняття.

 

Нереєструючі поняття — це поняття, що визначаються лише якісно: в них

немає ознак, які виділяють у класі предметів певну якісну означеність

будь-якої її частини шляхом фіксування просторових або часових меж чи

шляхом посилання на одиничність предмета. Тому ці поняття іноді

називаються відкритими, на відміну від реєстраційних понять, які часто

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ