UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття (логіка) (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось24998
Скачало2022
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

від реєстраційних понять, які часто

називають закритими. Приклад нереєстраційних (відкритих) понять:

«людство», «квіти», «рослини», «відданість», «слово» і т.п.

 

Будь-яке реєструюче поняття за допомогою логічної операції може бути

перетворене в одиничне поняття, а саме відкрите поняття при довільному

його обмеженні не може стати одиничним. Відкриті поняття можуть

відрізнятися одне від одного рівнем загальності, а значить, і рівнем

абстрактності і рівнем складності, але ніколи не можуть бути одиничними.

Для перетворення відкритого поняття в реєструюче (закрите) зміст першого

необхідно мислити у єдності з ознаками поняття «одиничний предмет» або з

ознаками поняття «скінченна множина предметів».

 

Для позначення відкритого поняття застосовується символ А в с, а для

позначення закритого (реєструючого) — символ (А в с). Одиничне

реєструюче поняття позначається символом О (А в с), а множинне

реєструюче поняття — символом М (А в с). Коли говорять, що поняттю

притаманна риса загальності або всезагальності, то мають на увазі, що в

понятті відбиваються ознаки, які є загальними для всіх предметів даного

роду, а коли одиничність протиставляється загальності при розрізненні

двох видів реєструючих понять, то слово «загальність» розуміється як

сукупність у певному відношенні елементів множини предметів.

 

Це означає, що одиничне поняття не несе значної інформації про якісні

сторони предмета порівняно з множинними. Поняття обсягу має різний зміст

по відношенню до відкритих і реєструючих понять. По відношенню до

реєструючих понять елементами обсягу виступають індивіди в логічному

значенні слова, а по відношенню до відкритих — види понять, на які

підрозділяється дане поняття, що характеризується більшим ступенем

загальності в порівнянні з кожним із наявних видів.

 

За ступенем загальності відкриті (якісні) поняття, у свою чергу,

поділяються на більш загальні і менш загальні. Більш загальні мають

назву всезагальні, а менш загальні — особливі (часткові). Всезагальні

відносяться до деяких інших понять як рід до виду, а особливе поняття

може й не поділятися на види. Воно може належати лише до множини дійсних

або тільки мислимих предметів, тобто індивідуумів. Приклади всезагальних

понять: «органічний світ», «геометрична фігура», «час», «рідина» і т.п.

Відповідно приклади особливих понять: «рослина», «круг», «метан»,

«вода».

 

P

 

R

 

и

 

к

 

Т

 

p

 

?????????J

 

6АЕС», «мешканці Києва», «Карпатські гори». Приклади одиничних понять:

«Г. Сковорода», «ця людина», «найвища гора у світі».

 

2. Пусті і непусті поняття. Пустими називаються поняття, яким не

відповідає жоден предмет в предметній області. Наприклад, числа N > 2 та

N < 3 в області «цілі числа» є пустими. Але непустими є поняття «числа N

> 2 та N < 3 в області «раціональні числа».

 

3. Конкретні і абстрактні поняття. Перші з них — це поняття про

конкретні предмети (машина, людина, тварина тощо), а другі — про

властивості і відношення предметів (мужність, хоробрість, світлість,

темрява тощо).

 

4. Абсолютні і відносні поняття. Абсолютне поняття виражає повний,

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ