UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудження (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12432
Скачало1415
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Судження

 

План

 

Поняття судження, його види, класифікація і форми вираження.

 

Поділ суджень за модальністю.

 

Складні судження. Відношення між судженнями за істинністю.

 

1. Судження — це форма мислення, у якій щось стверджується чи

заперечується в існуванні предметів або виражається зв’язок між

предметом та його властивостями чи відношення між предметами.

 

Судження бувають прості і складні. У простих судженнях пов’язані два

поняття — суб’єкт S і предикат Р за допомогою зв’язки є чи не є. У

складних судженнях пов’язані два і більше простих суджень за допомогою

логічних сполучників кон’юнкції, виключаючої і невиключаючої диз’юнкції,

імплікації і еквівалентності. Природною мовою ці сполучники виражаються

за допомогою граматичних сполучників «і» (або «та»), «або...або», «або»

(«чи»), «якщо..., то» «тоді і тільки тоді, коли».

 

Прості судження поділяються на:

 

1) екзистенціальні (судження існування), у яких виражається сам факт

існування предмета, що відображається в думці: а — а;

 

2) відносні судження, у яких роль предмета, що виражає відношення між

двома іншими елементами судження, виконують інші поняття: а R в, або R

(а, в);

 

3) атрибутивні судження, у яких стверджуються або заперечуються певні

властивості, що належать предмету: S є Р, S не є Р. Ці судження

називаються ще категоричними (див. табл. класифікації суджень).

 

Судження називають загальними, частковими, одиничними залежно від того,

чи мова йде про весь клас предметів, його частину чи про один предмет у

суб’єкті:

 

а) загальні судження — «всі S є (не є) Р»;

 

б) часткові судження — «деякі S є (не є) Р»; вони можуть бути

визначеними і невизначеними. Кванторами визначених суджень виступають

терміни: «тільки деякі», «більшість», «меншість», «немало», «не всі»,

«майже всі», «декілька». Квантором невизначених суджень виступає термін

«деякі»;

 

в) одиничне судження — «це S є (не є) Р».

 

Відношення між судженнями та їх класифікація за якістю й кількістю.

 

Логічні відношення між судженнями можна подати у формі «логічного

квадрата».

 

 

Судження:

 

А — загальноствердні (всі S є Р)

 

Е — загальнозаперечні (жодне S не є Р)

 

І — частковоствердні (деякі S є Р)

 

О — частковозаперечні (деякі S не є Р)

 

Примітки.

 

1. Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості

між судженнями А та І, Е та О, де А, Е — підпорядковуючі судження, а Е

та О — підпорядковані.

 

2. Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення суперечності

(контрадикторності) між судженнями А і О, Е та І.

 

3. Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення

контрарності (протилежності) між судженнями А та Е.

 

4. Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення

субконтрарності (часткові збіжності) між судженнями І та О.

 

Розподіленим називається таке поняття (термін), яке в даному судженні

взято в його повному обсязі. Нерозподіленим називається таке поняття

(термін), яке взяте частково, не в його повному обсязі.

 

У загальноствердних судженнях (А) поняття на місці суб’єкта (S) повинні

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ