UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудження (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12634
Скачало1440
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

лучників (кон’юнкції, виключаючої і

невиключаючої диз’юнкції, імплікації та еквівалентності). Природною

мовою названі логічні сполучники виражаються за допомогою граматичних

сполучників «і», «та», «або-або», «або» («чи»), «якщо..., то…», «тоді і

тільки тоді, коли...».

 

1) Єднальні (кон’юнктивні) судження — це такі судження, які утворені з

двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»).

 

Дано деякі судження А та В. Припустимо, що вони семантично незалежні

одне від одного, тобто істинність або хибність А не викликає істинності

або хибності В, і навпаки. Тоді судження «А і В» є функцією істинності

суджень «А» та «В». Це означає, що істинність або хибність судження «А і

В» повністю визначається істинністю і хибністю складових його суджень А

та В.

 

Можливі такі комбінації кон’юнктивних суджень та їх результатів:

 

А В А і В (А ( В)

 

І І І

 

І Х Х

 

Х І Х

 

Х Х Х

 

 

 

Єдиною умовою істинності кон’юнктивного судження є істинність обох

складових цього судження.

 

2) Розділові (диз’юнктивні) судження бувають двох видів:

 

а) виключаючо-розділові судження (строга диз’юнкція) — це такі судження,

які утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного

сполучника «або...або».

 

Зміст цього сполучника полягає в тому, що він поєднує несумісні

судження. ВРС істинне, коли одна зі складових частин істинна, а інша —

хибна, і хибне, коли обидві складові частини його хибні.

 

А В Або А, або В (А(( В)

 

І І Х

 

І Х І

 

Х І І

 

Х Х Х

 

б) невиключаючо-розділові судження (нестрога диз’юнкція) утворюються з

будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає

сумісність суджень.

 

НВРС істинне, коли істинні обидва його компоненти, або коли одне з них

істинне, а друге — хибне. НВРС хибне тоді, коли є хибними обидва

компоненти судження.

 

А В А або В (А ( В)

 

І І І

 

І Х І

 

Х І І

 

Х Х Х

 

 

 

3) Умовні (імплікативні) судження утворюються з будь-яких двох інших

суджень за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...» Його формула:

«Якщо А, то В». А називається основою, або антецедентом, В — наслідком,

або консеквентом.

 

Умовне судження хибне тоді, коли його основа — істинна, а наслідок —

хибний, і істинне в усіх інших випадках.

 

 

А В Якщо А, то В (А ( В)

 

І І І

 

І Х Х

 

Х І І

 

Х Х І

 

 

 

Приклад: — якщо 2 * 2 = 4, то сніг білий (І)

 

(І) (І)

 

— якщо 2 * 2 = 5, то сніг білий (І)

 

(X) (І)

 

— якщо 2 * 2 = 5, то сніг чорний (І)

 

(X) (X)

 

— якщо 2 * 2 = 4, то сніг чорний (X)

 

(І) (X)

 

4) Судження еквівалентності утворюється з будь-яких двох інших суджень

за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли ...». Воно

істинне, коли обидва складові судження є істинними або коли вони обидва

є хибні, і хибне в усіх інших випадках.

 

А В А тоді і тільки тоді, коли В (А(В)

 

І І І

 

І Х Х

 

Х І Х

 

Х Х І

 

Два судження називаються взаємозаперечними або суперечними одне одному,

якщо одне з них істинне (І), а друге — обов’язково хибне (X).

 

Взаємозаперечними є такі пари суджень:

 

1) А — О «Всі S є Р» і «Деякі S не є Р»;

 

2) Е — 1 «Жодне S не є Р» і «Деякі S є Р»;

 

3) «Це S є Р» і «Це S не є Р».

-----> Page:

[0] [1] 2 [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ