UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудження (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12449
Скачало1416
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аючої диз’юнкції, імплікації та еквівалентності). Природною

мовою названі логічні сполучники виражаються за допомогою граматичних

сполучників «і», «та», «або-або», «або» («чи»), «якщо..., то…», «тоді і

тільки тоді, коли...».

 

1) Єднальні (кон’юнктивні) судження — це такі судження, які утворені з

двох суджень за допомогою сполучника «і» (або «та»).

 

Дано деякі судження А та В. Припустимо, що вони семантично незалежні

одне від одного, тобто істинність або хибність А не викликає істинності

або хибності В, і навпаки. Тоді судження «А і В» є функцією істинності

суджень «А» та «В». Це означає, що істинність або хибність судження «А і

В» повністю визначається істинністю і хибністю складових його суджень А

та В.

 

Можливі такі комбінації кон’юнктивних суджень та їх результатів:

 

А В А і В (А ( В)

 

І І І

 

І Х Х

 

Х І Х

 

Х Х Х

 

 

 

Єдиною умовою істинності кон’юнктивного судження є істинність обох

складових цього судження.

 

2) Розділові (диз’юнктивні) судження бувають двох видів:

 

а) виключаючо-розділові судження (строга диз’юнкція) — це такі судження,

які утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного

сполучника «або...або».

 

Зміст цього сполучника полягає в тому, що він поєднує несумісні

судження. ВРС істинне, коли одна зі складових частин істинна, а інша —

хибна, і хибне, коли обидві складові частини його хибні.

 

А В Або А, або В (А(( В)

 

І І Х

 

І Х І

 

Х І І

 

Х Х Х

 

б) невиключаючо-розділові судження (нестрога диз’юнкція) утворюються з

будь-яких двох суджень за допомогою сполучника «або», що припускає

сумісність суджень.

 

НВРС істинне, коли істинні обидва його компоненти, або коли одне з них

істинне, а друге — хибне. НВРС хибне тоді, коли є хибними обидва

компоненти судження.

 

А В А або В (А ( В)

 

І І І

 

І Х І

 

Х І І

 

Х Х Х

 

 

 

3) Умовні (імплікативні) судження утворюються з будь-яких двох інших

суджень за допомогою логічного сполучника «якщо..., то...» Його формула:

«Якщо А, то В». А називається основою, або антецедентом, В — наслідком,

або консеквентом.

 

Умовне судження хибне тоді, коли його основа — істинна, а наслідок —

хибний, і істинне в усіх інших випадках.

 

 

А В Якщо А, то В (А ( В)

 

І І І

 

І Х Х

 

Х І І

 

Х Х І

 

 

 

Приклад: — якщо 2 * 2 = 4, то сніг білий (І)

 

(І) (І)

 

— якщо 2 * 2 = 5, то сніг білий (І)

 

(X) (І)

 

— якщо 2 * 2 = 5, то сніг чорний (І)

 

(X) (X)

 

— якщо 2 * 2 = 4, то сніг чорний (X)

 

(І) (X)

 

4) Судження еквівалентності утворюється з будь-яких двох інших суджень

за допомогою логічного сполучника «тоді і тільки тоді, коли ...». Воно

істинне, коли обидва складові судження є істинними або коли вони обидва

є хибні, і хибне в усіх інших випадках.

 

А В А тоді і тільки тоді, коли В (А(В)

 

І І І

 

І Х Х

 

Х І Х

 

Х Х І

 

Два судження називаються взаємозаперечними або суперечними одне одному,

якщо одне з них істинне (І), а друге — обов’язково хибне (X).

 

Взаємозаперечними є такі пари суджень:

 

1) А — О «Всі S є Р» і «Деякі S не є Р»;

 

2) Е — 1 «Жодне S не є Р» і «Деякі S є Р»;

 

3) «Це S є Р» і «Це S не є Р».

 

Заперечення бувають внутрішніми і зовнішніми. Внутрішнє заперечення

-----> Page:

[0] [1] 2 [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ