UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУмовивід (реферат)
АвторPetya
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18276
Скачало1487
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

б’єкт.

Обернення бувають прості (без обмежень) і з обмеженнями.

Частковозаперечні судження не обертаються.

 

Прості обернення утворюються тоді, коли і S і Р вихідного судження або

розподілені, або нерозподілені.

 

Наприклад: «Деякі студенти — філателісти. Деякі філателісти — студенти».

 

Обернення з обмеженням можна зробити тоді, коли у вихідному судженні

суб’єкт є розподіленим, предикат — нерозподіленим, або навпаки — суб’єкт

є нерозподіленим, а предикат — розподіленим.

 

Наприклад: «Всі гітаристи — музиканти. Деякі музиканти — гітаристи».

 

Протиставлення предикатові — такий безпосередній умовивід, у якому в

новому судженні (тобто висновку) суб’єктом виступає поняття, яке

суперечить предикату вихідного судження, а предикатом є суб’єкт

вихідного судження, причому зв’язка змінюється на протилежну. Алгоритмом

для отримання висновку для категоричного судження є:

 

— замість Р беремо не-Р,

 

— міняємо місцями S і не-Р,

 

— зв’язку міняємо на протилежну.

 

Інакше кажучи, для протиставлення предикатові треба спочатку зробити з

судженням перетворення, а потім — обернення.

 

Наприклад: «Всі вовки — хижі тварини,

 

Жодна нехижа тварина не є вовком».

 

В абстрактному плані:

 

Для А — Всі S є Р ( Жодне не-Р не є S;

 

Для Е — Жодне S не є Р ( Деякі не-Р є S;

 

Для О — Деякі S не є Р ( Деякі не-Р є S,

 

Для І — з частковоствердного судження необхідні висновки не робляться.

 

Умовиводи за «логічним квадратом» будуються на основі співвідношення А,

Е, І, О, які показано в таблиці на с. 33.

 

3. Категоричний силогізм — це вид дедуктивного умовиводу, в якому з двох

категоричних суджень, зв’язаних середнім терміном (М), при додержанні

правил обов’язково випливає висновок. У складі силогізму обов’язково

повинні бути два засновки і висновок.

 

Поняття, що входять до складу силогізму, називають його термінами.

 

Більший засновок має в собі більший за обсягом термін, менший засновок —

менший термін.

 

В основі висновку в категоричному силогізмі лежить аксіома силогізму.

Все, що стверджується або заперечується стосовно виду (або члена даного

класу), належить до даного роду.

 

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, які розрізняються за

положенням середнього терміна М у засновках. Розрізняють 4 фігури

силогізму:

 

 

Особливі правила фігур:

 

І фігура: більший засновок повинен бути загальним, а менший — ствердним.

 

 

II фігура: більший засновок є загальним, а один із засновків і висновок

— заперечними.

 

III фігура: менший засновок повинен бути ствердним, а висновок —

частковим.

 

IV фігура: загальноствердних висновків не дає; якщо більший засновок

ствердний, тоді менший повинен бути загальним.

 

Якщо один із засновків заперечний, то більший повинен бути загальним.

 

Модусами категоричного силогізму називаються його різновиди, що

відрізняються один від одного якісною й кількісною характеристикою

засновків, що входять до нього, і висновком. Всього правильних модусів у

4 фігурах — 19.

 

Правила для термінів категоричного силогізму:

 

— в кожному силогізмі повинно бути тільки 3 терміни (S, Р, М);

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ