.

Шпаргалка

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
565 19425
Скачать документ

Шпаргалка

Абсолютно необхідне благо — благо, відсутність якого не компенсується
будь-якою кількістю інших.

Адаптивне рішення — рішення, яке може змінюватись залежно від ситуації.

Аксіома порівнянності — серед пари наборів благ споживач здатний обрати
привабливіший для себе.

Аксіома монотонності — збільшення споживання одного з благ набору
перетворює набір на привабливіший.

Аксіома транзитивності — якщо набір благ А привабливіший, ніж Б, а Б —
ніж В, то набір А привабливіший, ніж В.

Акцизний податок (Excise tax) — податок, який накладається на кожну
одиницю реалізованого товару.

Альтернативна вартість (Opportunity Cost) одного виду блага порівняно з
іншим — це обсяг одного блага, яким необхідно поступитися заради
виробництва

(споживання) додаткової одиниці іншого за умови, що виробництво
(споживання) перебуває на кривій трансформації виробничих можливостей.

Антиблага, або блага з від’ємною корисністю (Bads) — збільшення
споживання антиблага (блага з від’ємною корисністю) у наборі перетворює
його на менш

привабливий.

Блага — товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які
задовольняють потреби людини або які людина вимушена споживати чи
використовувати.

Блага з додатною корисністю (Goods) — блага, збільшення обсягу яких у
розпорядженні людини є привабливим для неї.

Блага з від’ємною корисністю, або антиблага (Bads) — блага, збільшення
яких небажане для людини.

Блага (товари) низької споживчої цінності (Inferior goods) блага
(товари), споживання яких зменшується у разі збільшення доходу
споживача.

Бухгалтерські витрати оцінюють фактичні витрати факторів виробництва у
формі прямих платежів.

Бюджетна лінія (Budjet line) — лінія допустимих наборів благ з точки
зору бюджету споживача

Бюджетна лінія “трудова активність — доход” — лінія, на якій розміщені
допустимі сполуки витрат праці та доходу.

Вибір (Choice) — прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань
та наявних ресурсів.

Виробник (Produser) — особа (фізична чи юридична), що виробляє блага.

Виробничі ресурси (Productive Resources) — всі види ресурсів, що
використовуються для виробництва благ: природні (зокрема земля), трудові
(включаючи найману

працю та підприємництво), капітальні ресурси.

Виробнича функція (Production Function) — залежність між витратами
факторів виробництва та максимально можливим виробництвом блага.

Взаємодоповнюючими (або комплементарними) благами (Complements) два
блага, зростання ціни одного з яких призводить до зменшення попиту на
інше, і

навпаки. Ці блага можуть споживатись лише разом і в певних пропорціях.

Взаємозамінні блага (Substitutes) два блага, зростання ціни одного з
яких призводить до зростання попиту на інше, і навпаки. Ці блага можуть
замінювати одне

одного у процесі споживання.

Влада — спосіб координації, що базується на наказах, інструкціях,
директивах.

Галузева функція пропозиції (Industry Supply Function) — залежність між
ціною та пропозицією з боку галузі.

Галузь з постійними витратами (Constant-Cost Industry) — галузь, у якій
внутріфірменні витрати не залежать від кількості фірм, що перебувають у
галузі.

Галузь зі зростаючими витратами (Increasing-Cost Industry) — галузь, у
якій входження нових фірм збільшує внутріфірменні витрати.

Галузь зі спадаючими витратами ( Decreasing-Cost Industry) — галузь, у
якій входження нових фірм зменшує внутріфірменні витрати.

Гіпотеза щодо раціональності поведінки людини — поведінка людина,
підпорядкована меті досягнення найпривабливішого для неї життєвого стану
з можливих.

Гіффена товари (блага) (Giffen Goods) — блага, споживання яких
збільшується за зростання цін на них.

Граничні витрати (Marginal Cost) — приріст витрат на одиницю збільшення
виробництва.

Гранична ефективність ресурсу (Marginal Product) — приріст випуску за
умови збільшення використання ресурсу на одиницю.

Гранична зовнішня корисність (Marginal Externality Utility (Benefit),
MEU ) — додаткова корисність, яку отримують треті особи, що не сплачують
за використання блага, у разі

збільшення його споживання на одиницю.

Гранична індивідуальна корисність (Marginal Private Utility (Benefit)) —
додаткова корисність від придбання індивідом додаткової одиниці блага.

Гранична корисність (Marginal Utility) — приріст корисності за умови
збільшення споживання блага на одиницю.

Гранична корисність доходу (MU7)’ — приріст корисності на одиницю
збільшення доходу.

Гранична норма заміни (Marginal Rate of Substitution) — величина жертви
одного блага з боку споживача заради додаткової одиниці іншого при
збереженні того

самого рівня добробуту.

Гранична норма заміни трудової активності доходом — компенсація доходом
додаткової одиниці праці.

Гранична норма заміни прибутку коефіцієнтом варіації — зміна коефіцієнта
варіації випадкового параметра для компенсації одиниці прибутку фірми.

Гранична норма технологічної заміни (Marginal Rate of Technical
Substitution, MRTS) — витрати одного ресурсу для компенсації зменшення
на одиницю

застосування іншого.

Гранична сподівана корисність (Marginal Expected Utility) — приріст
сподіваної корисності при збільшенні фактора на одиницю (наприклад, при
збільшенні обсягу

страхованого активу на одиницю).

Гранична схильність до споживання (Marginal Propensity to Consume) —
частка додаткового доходу, яка використовується для споживання при
збільшенні

доходу на одиницю.

Гранична тяжкість праці — зміна корисності у розрахунку на одиницю
збільшення трудової активності.

Граничний доход (Marginal Revenue, MR) — приріст доходу у разі
збільшення виробництва на одиницю.

Граничні витрати (Marginal Cost) — приріст витрат на одиницю зміни
виробництва.

Граничні зовнішні витрати (Marginal Externality Cost — МЕС) — зміна
сукупних зовнішніх витрат у розрахунку на одиницю зміни обсягу
виробництва.

Граничні суспільні витрати (Marginal Social Cost — MSC) — зміна сукупних
суспільних витрат на одиницю зміни обсягу виробництва.

Гранична суспільна корисність (Marginal Social Utility (Benefit), MSU) —
додаткова корисність, отримана усім суспільством за умови збільшення
споживання

блага на одиницю.

Громадські блага (Public Goods) — блага, які задовольняють потреби
людини і мають дві особливості споживання:

використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для
використання іншими особами;

споживання блага не може бути обмежене лише серед тих, хто платить за це
благо.

Двоетапна схема прийняття рішень фірмою — схема, яка умовно
відображається ланцюжком: “рішення — спостереження — рішення”.

Детермінований еквівалент (лотереї) — сума, отримання якої для особи
еквівалентне участі в лотереї (ризикованій операції).

Дефіцит (Shortage) — перевищення обсягу попиту порівняно з обсягом
пропозиції, що в свою чергу виникає в результаті запровадження (з різних
причин) ринкової ціни, яка нижча ціни рівноваги. Ознаками дефіциту є
черги, зменшення товарних запасів, створення тіньового ринку.

Джерело ризику — об’єкт або процес, який породжує невизначеність у
прийнятті рішень.

Довгострокові сукупні економічні витрати (Long-Run Costs) — це
мінімальний рівень економічних витрат, необхідний для виробництва певної
кількості благ удовгостроковому періоді.

Досконала конкуренція (Perfect Competition) — ринок з багатьма покупцями
та продавцями.

Доход (Revenue, R) — виручка фірми від продажу товару на ринку або
наданих послуг.

Економічні витрати оцінюють альтернативні витрати факторів виробництва.

Економічний прибуток — різниця між доходом та економічними витратами.

Еластичність заміни факторів (Elasticity of Substitution) — відношення
відносної зміни витрат ресурсів до відносної зміни граничної норми
технологічної заміни.

Еластичність попиту за ціною (Price Elasticity of Demand) — відносна
зміна попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Еластичність пропозиції за ціною (Price Elasticity of Supply) — відносна
зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Ефект доходу (Income Effect) — зміна споживання блага, викликана зміною
реального доходу внаслідок зміни ціни на благо.

Ефект заміщення (Substitution Effect) — зміна споживання блага,
викликана зміною відносної ціни на це благо внаслідок зміни його ціни.

Ефект плато — збереження сподіваної ефективності фірми при відтягуванні
моменту адаптації.

“За інших однакових умов” (ceterisparibus, лат.) — гіпотеза економічного
аналізу, згідно з якою варіаціям і змінам підпорядковані параметри та
умови економічної моделі, що досліджуються.

Інші параметри та умови вважаються незмінними.

Загальна рівновага — стан економіки, за якого балансується система
взаємопов’язаних індивідуальних ринків споживчих благ та ресурсів,
задовольняється попит всієї сукупності споживачів у

благах та виробників у ресурсах.

Закон економії на масштабі виробництва — зменшення приросту витрат за
умови збільшення випуску на одиницю у разі оптимального сполучення всіх
ресурсів.

Закон зростаючої альтернативної вартості — кожна додаткова одиниця
виробництва (споживання) одного блага вимагає дедалі більших втрат
іншого.

Закон зростаючої граничної тяжкості праці — необхідність збільшення
компенсації кожної додаткової одиниці трудової активності.

Закон зменшення граничної норми технологічної заміни — зменшення
технологічної норми заміни фактора у разі збільшення використання
ресурсу.

Закон попиту — у разі збільшення (зменшення) ціни обсяг попиту
зменшується (збільшується).

Закон пропозиції — обсяг пропозиції зростає (спадає) за підвищення
(зниження) ціни.

Закон спадних граничних витрат — зниження граничних витрат за підвищення
обсягу виробництва.

Закон спадної граничної корисності — кожна додаткова одиниця споживання
блага забезпечує дедалі менший приріст корисності.

Закон спадної граничної сподіваної корисності — спад граничної
сподіваної корисності за умови збільшення обсягу страхованого активу.

Звичайні блага (Ordinary Goods) — блага, споживання яких зростає
(спадає) за зниження (підвищення) ціни.

Зовнішні ефекти (Externalities) — ситуація, за якої витрати на
виробництво блага здійснюють не лише продавці, а вигоди від придбаного
блага мають не

лише покупці.

Зрівняльний принцип винагороди — принцип винагороди, що базується на
апріорному розподілі сукупністю індивідів виробленого продукту порівну.

Характерна риса соціалізму.

Зміна обсягу попиту — зміна величини попиту в разі зміни ціни на благо
за решти однакових умов. Графічно це відповідає пересуванню по кривій
попиту з однієї точки в іншу, при цьому крива попиту залишається у тому
самому положенні.

Зміна попиту (Demand Curve Shift) — за кожної ціни споживачі
купуватимуть порівняно більший (менший) обсяг блага. Графічно це
відповідає зміні

положення (паралельне зміщення) всієї кривої попиту у випадку зміни
інших факторів (крім ціни), які впливають на попит.

Змінні витрати (Variable Costs, VC) — витрати, що залежать від обсягу
виробництва і визначаються для короткострокового періоду як різниця між
сукупними та

фіксованими витратами, тобто VC(Q) = TC(Q) -FC.

Ізокванта — сукупність витрат ресурсів, що забезпечують постійний
випуск.

Імовірність (Probability) — ступінь частоти події або ступінь
впевненості особи в тому, що подія трапиться.

Інтерналізація зовнішніх ефектів (Internalization of an Externality) —
переведення зовнішніх ефектів у стримуючі або стимулюючі фактори для
виробників

та споживачів таким чином, що ринкова рівновага більше наближається до
соціального оптимуму.

Капітальні ресурси (Capital Resources), або капітальні
товари(Capital Goods) — вироблені людиною товари, що використовуються як
засоби

виробництва інших благ, зокрема інструменти, промислове устаткування та
інфраструктура.

Кардинальна вимірність корисності (Cardinal Utility) — вимірність
корисності числом.

Картель (Cartel) — змова декількох фірм-виробників (продавців) з метою
максимізації прибутку, які спільно діють на ринку як фірма-моно-поліст,

контролюючи обсяг виробництва та ціну блага.

Коваріація двох випадкових величин — різниця між математичним
сподіванням добутку двох випадкових величин та добутком математичних
сподівань.

Коефіцієнт Бета — відношення коваріації доходності цінного паперу до
дисперсії доходності ринкового портфеля.

Короткострокові сукупні економічні витрати (Short-Run Costs) —
мінімальний рівень економічних витрат, необхідний для виробництва певної

кількості благ у короткостроковому періоді.

Крива Енгеля — графічна модель залежності споживання блага від доходу.

Крива Лаффера (Laffer Curve) — крива, що описує залежність державного
податкового доходу від рівня податків.

Крива попиту (Demand Curve) — графічне зображення залежності обсягу
попиту від ціни.

Крива пропозиції (Supply Curve) — графічне зображення залежності обсягу
пропозиції від ціни.

Крива трансформації виробничих можливостей (Production Possibilities
Frontier) — крива, що обмежує множину допустимих наборів виробництва
благ.

Криві байдужості у просторі “доход — трудова активність” — набір
сполучень “доход — трудова активність”, еквівалентних з точки зору
певного індивіда.

Компенсуюча бюджетна лінія — бюджетна лінія з бюджетом, достатнім для
того, щоб зберегти початковий вибір споживача (компесуюча лінія за
Слуцьким) або

початковий рівень корисності (компенсуюча лінія за Хіксом) за нових
відносних цін.

Корисність (Utility) — ступінь задоволення людини від споживання певного
набору благ.

Корисність за Нейманом (Neuman Utility) — імовірність, за якої проста
лотерея буде еквівалентною кількості блага, корисність якого
вимірюється.

Купонна облігація (Coupon Bond) має термін погашення (t), номінальну
вартість (F), яка вказується на самій облігації і виплачується
наприкінці терміну

погашення облігації, та t купонів вартістю Р* кожний, які дають право
власнику облігації отримувати щорічно виплати в розмірі Р*.

Лінія ринкової доходності цінних паперів (Security Market Line) —
рівняння, за яким доходність цінного паперу визначається безризиковою
ставкоюдоходності, сподіваною доходністю ринкового портфеля, ризиком
ринкового портфеля та величиною коваріації між доходністю цінного паперу
та доходністю портфеля.

Людські ресурси (Human Resources) — потенціал фізичної та розумової
енергії людей, яка використовується у процесі виробництва благ. Цей
потенціал умовно поділяють на дві частини:

здатність брати учать у виробництві благ (Labor);

здатність переймати на себе ризик організації виробництва благ з метою
одержання прибутку — підприємництво

Математичне сподівання (Expected Value) — середньозважене за
імовірностями випадкової величини.

Макроекономіка — розділ економіки, який вивчає економічні явища, що
відібражають функціонування економіки як єдиного цілого, зокрема такі,
як

національний доход, інфляція, безробіття та економічне зростання.

Мікроекономіка вивчає прийняття рішень та поведінку окремих економічних
одиниць і структур, таких як домашні господарства, фірми, ринки окремих
благ тощо.

Модель — уявний або реальний об’єкт, який у процесі свого вивчення
замінює об’єкт-оригінал.

Модель споживача — споживач прагне до найпривабливішого набору благ
серед усіх можливих.

O

?Ae

$

$

H

L

r

?

?

¤

?

I

O

O

oe

o

ph

?

Ae

ph

ph

gd‡ °

????????-?????????

?Љ?????????

@?

h”5i@?

@?

@?

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

@?

@?

@?

yyyygd;-c

yyyygdeD‹

учасників.

Модель олігополії Свізі (ламаної кривої попиту) базується на таких
умовах і припущеннях:

– ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Ро;

– підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта
продавців залишаться від цього осторонь і дане підприємство втратить
значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого
менша ціна при розгляді можливості зниження ціни
підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також
зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку.

Модель Свізі використовується для пояснення феномена незмінності
олігополістичних цін.

Монополістична конкуренція — вид конкуренції у галузі без бар’єрів для
входу, в якій багато продавців продають диференційований товар.

Монополія (Monopoly) — структура ринку, за якої на ньому діє лише один
продавець та багато покупців, входу на ринок перешкоджають високі
бар’єри.

Надлишок виробника (Producer Surplus) — інтегральна різниця між ринковою
ціною блага та мінімальними цінами, за якими виробник згоден продати

кожну додаткову одиницю виробленого блага.

Надлишок споживача (Consumer Surplus) — інтегральна різниця між
максимальними цінами, які споживач згоден заплатити за кожну додаткову
одиницю

придбаного блага та ринковою його ціною.

Невизначеність (Uncertainty) — неоднозначність умов та параметрів у разі
прийняття рішень.

Негативні зовнішні ефекти (негативні ефекти “третіх осіб”) (Negative
Externality) — ситуація, коли частину витрат виробник перекладає на
плечі “третіх осіб”, зменшуючи свої власні. Це призводить до
надвиробництва та надспоживання такого роду благ, оскільки крива
пропозиції зміщується вниз (праворуч).

Нейтральність до ризику — риса особи, що приймає рішення, якій байдуже —
отримувати гарантовано сподіваний виграш чи брати участь у лотереї

(ризикованій операції).

Непопулярні заходи — заходи економічної стабілізації, що мають
стратегічний позитивний ефект, проте не позбавлені тактичних негативних
наслідків.

Непряма корисність — товар, послуга безпосередньо не впливають на
добробут людини, але використовуються для виготовлення товарів, які
мають пряму

корисність.

Несхильність до ризику (Risk Aversion) — риса особи, що приймає рішення,
для якої привабливіше гарантовано отримувати сподіваний виграш, ніж
брати

участь у лотереї (ризикованій операції).

Нормальні блага (товари) (Normal Goods) — блага (товари), споживання
яких зростає за збільшення доходу споживача. Більшість товарів належить
до категорії “нормальних”. Але однозначного поділу не існує. Один і той
самий товар для різних споживачів може бути або не бути нормальним
товаром.

Об’єднання ризику — об’єднання активів осіб для вкладення у різні
напрямки інвестицій.

Об’єкт ризику — система чи процес, на які впливає невизначеність.

Обмеженість (Scarcity) — ситуація, за якої людські бажання сягають поза
можливості задоволення наявними ресурсами. Проблема обмеженості постає

перед усіма: особами, фірмами, державними установами.

Олігополія (Oligopoly) — це структура ринку, при якій невелика група
фірм-виробників (продавців) виробляє значну частку обсягу пропозиції на
ринку.

Організована стихія — спосіб координації, за якого індивіди приймають та
реалізують рішення, використовуючи інформацію та стимули свого
безпосереднього

оточення.

Ординальна корисність (Ordinal Utility) — порядкова вимірність
корисності.

Пастка соціалізму — тактична привабливість зрівняльного принципу
винагороди та його стратегічна згубність.

Поверхні байдужості (Indifference Curves) — множини благ, еквівалентних
з точки зору певного споживача.

Повністю взаємозамінні блага (Perfect Substitutes) — взаємозамінні
блага, які споживач згоден замінювати одне одним завжди у сталій
пропорції.

Повністю взаємодоповнюючі (або комплементарні) блага (Perfect
Complements) — взаємодоповнюючі блага, які завжди споживаються разом у

строго визначених пропорціях.

Позика з фіксованими виплатами (Fixed Payment Loan) розміром Р надається
на і років. Погашення позики здійснюється щорічно, починаючи з першого
року, протягом t років у фіксованому розмірі Р*.

Позитивні зовнішні ефекти (Positive Externality) — отримання додаткових
вигод від блага особами, що не оплачують його. Наявність позитивних
ефектів

призводить до недооцінки корисності блага, тобто не всі вигоди від нього
знаходять відображення в ціні, а отже, і не всі вигоди враховуються під
час

формування попиту споживача. В результаті крива попиту зміщуватиметься
вниз (ліворуч), а обсяг рівноваги відповідатиме “недоспоживанню” і

“недовиробництву” блага.

Політика сталого співвідношення цін за Хойссом — взаємна координація
ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та
односпрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу
олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту.
Вона також пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.

Попит (Demand):

індивідуальний попит (Individual Demand) на благо — обсяги блага, які
окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового

становища, придбати на ринку за кожною конкретною ціною;

ринковий попит (Market Demand) на благо складається із суми
індивідуальних попитів.

Послуги (Services) — різноманітні види діяльності, які задовольняють
потреби людини.

Прибуток (Profit) — різниця між доходом та економічними сукупними
витратами, або Прибуток = R -ТС.

Прибуток страхової компанії — сподівана різниця між страховими внесками
та винагородами.

Приватні блага (Private Goods) мають властивості винятковості та
суперництва. Властивість винятковості полягає в тому, що продавець
вирішує, кому

він пропонуватиме благо, а кому ні. Властивість суперництва — в тому, що
використання блага однією особою обмежує або виключає його використання
іншими

особами.

Принцип порівняльної ефективності — координація діяльності згідно з
критерієм мінімуму альтернативної вартості.

Природні ресурси (Natural Resources) — все, що може бути використане у
процесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані.

Програмне рішення — вибір обсягу виробництва фірмою незалежно від зміни
параметрів.

Пропозиція (Supply):

пропозиція блага фірмою (Firm Supply) — обсяг блага, який окрема фірма
може та хоче запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни.

ринкова пропозиція блага (Market Supply) — сума обсягів блага, які
окремі фірми можуть та хочуть запропонувати на продаж за кожної
конкретної ціни.

Проста лотерея — ризикована операція з двома наслідками з відомими
імовірностями.

Проста позика (Simple Loan) надається у.розмірі Р за умови повернення
через t років у розмірі Р(1+і)’, тобто збільшеному на величину так
званих процентних платежів, нарахованих у розмірі і % щорічно на суму,
що перебуває у розпорядженні позичальника.

Потокова процентна ставка (Current Yield) — процентна ставка,
розрахована для купонних облігацій за формулою і = Р* : С, де С — ціна
облігації, Р* — клшонові виплати.

Процентна ставка, розрахована на термін погашення (Yield to Maturity) —
процентна ставка, що зрівноважує нинішню вартість (PV) усіх

майбутніх платежів від боргового інструменту та його ціну на даний
момент.

Пряма корисність — ступінь задоволення споживача від безпосереднього
споживання блага.

Рівень доходності (Rate of Return) — відношення одержаного прибутку до
величини витрат.

Рівновага (Equilibrium) — стан системи, який не може бути порушений без
зовнішніх впливів.

Рівновага (оптимум) за Нешем (Nash Equilibrium) — принцип взаємодії
індивідів, коли кожен розглядає дії інших як незмінні, намагаючись
максимізувати свою функцію корисності.

Рівновага Курно досягається на ринку за умов дуополії, коли кожне
підприємство, що діє самостійно, вибирає такий оптимальний обсяг
виробництва, який очікує від нього інше підприємство. Рівновага Курно
виникає як точка перетину кривих реагування двох фірм.

Рівновага Бертрана описує ситуацію на ринку, за якої в умовах дуополії
підприємства конкурують, знижуючи ціну товару та збільшуючи обсяг
випуску. Стабільність рівноваги досягається тоді, коли ціна стає рівною
граничним витратам, тобто досягається конкурентна рівновага.

Рівновага Штакельберга описує дуополію з таким розподілом ринкової влади
між підприємствами, за яким одне з них реалізує поведінку лідера, тим
часом як інше здійснює стратегію пристосування та корегує свою поведінку
залежно від вибору, зробленого лідером.

Рівновага економіки чистого обміну — стан економіки чистого обміну,
за якого балансується пропозиція та попит кожного блага.

Рівновага конкурентного ринку — стан конкурентного ринку, за якого в
учасників ринку відсутні мотиви до змін.

Рівновага попиту та пропозиції — стан ринку, за якого обсяг попиту
збігається з обсягом пропозиції.

Рівновага працездатного індивіда — стан індивіда, за якого у нього
відсутні стимули до зміни трудової активності.

Рівновага споживача (Consumer Equilibrium) — стан споживача, за якого у
нього відсутні мотиви його порушувати.

Рівняння рівноваги конкурентного ринку — рівність середніх сукупних,
граничних витрат та ціни.

Рівняння рівноваги конкурентного ринку у довгостроковому періоді —
рівність середніх сукупних довгострокових, граничних довгострокових
витрат та ціни.

Рівняння рівноваги фірми — досконалого конкурента — рівність граничних
витрат та ціни.

Рівняння рівноваги працездатного індивіда — рівність заробітної плати
граничній нормі заміни трудової активності доходом, або MRSLI—w.

Ризик (Risk) — особливість процесу прийняття рішення за умов
невизначеності.

Ризик соціальної напруги — напруга серед певних прошарків населення як
наслідок непопулярних стратегічних заходів.

Розширена бюджетна лінія — бюджетна лінія у просторі “благо — всі інші
блага”.

Середні фіксовані витрати (Average Fixed Costs, AFC) — фіксовані
витрати, що в середньому припадають на одиницю випуску, або AFC=FC/Q.

Середні витрати (Average Costs) — витрати, що припадають в середньому на
одиницю продукції.

Середні змінні витрати (Average Variable Costs, AVC) — змінні витрати,
що припадають є середньому над одиницю випуску, або AVC = VC/Q.

Середні сукупні витрати (Average Total Costs, ATC) — сукупні витрати, що
припадають у середньому на одиницю випуску, ATC = TC/Q.

Середній виграш, лотереї — сподіваний (математичне сподівання) виграш в
лотереї.

Сподівана гранична корисність (Expected Marginal Utility) — сподівання
(математичне) приросту корисності.

Споживач (Consumer) — особа (фізична чи юридична), що споживає блага.

Споживчий надлишок (Consumer Surplus) — сукупний виграш споживачів, які
схильні купувати продукцію за ціну, вищу від ринкової.

Суб’ єктивна імовірність (Subjective Probability) — ступінь впевненості
особи в тому, що подія відбудеться.

Сукупні витрати (Total Costs) — сума витрат на всі види ресурсів,
залучених до виробництва даного виду продукції. Залежать від обсягу
випуску і для короткострокового періоду поділяються на змінні та
фіксовані витрати

Сукупні зовнішні витрати (Total Externality Costs, TEC ) — витрати на
виробництво певного блага, які перекладаються на третіх осіб і не
відшкодовуються виробником.

Сукупні індивідуальні витрати (Total Private Costs, TPC) — витрати на
виробництво блага, які відшкодовуються виробником (без врахування
зовнішніх витрат).

Сукупні суспільні витрати (Total Social Costs, TSC) — сума витрат на
виробництво блага та витрат, пов’язаних із зовнішніми ефектами, що
виникають при цьому

(сума сукупних індивідуальних та зовнішніх витрат).

Суспільна корисність (Social Utility (Benefit), SU) — сукупна
корисність, отримувана як безпосередніми споживачами блага, так і
третіми особами за рахунок зовнішніх ефектів. Вона складається із суми
індивідуальної та зовнішньої корисності.

Ставлення до ризику — нейтральність, схильність або несхильність до
ризику.

Статистичний ансамбль — повторюваність подій.

Страхові фонди — різноманітні фонди, які створюються для пом’якшення
ризиків.

Страхова винагорода — відшкодування клієнтові страхової компанії
збитків, пов’язаних із страховим випадком.

Страховий внесок — плата за страхування страховій компаній з боку її
клієнта.

Схильність до ризику (Propensity to Risk) — риса особи, що приймає
рішення, для якої привабливіше брати участь у лотереї (ризикованій
операції), ніж

гарантовано отримувати сподіваний виграш.

Сукупні витрати (Total Costs, TC) — загальні витрати виробництва.

Ступінь адаптивності фірми — частка виробничої потужності, яку фірма
може використовувати для виробництва, рішення про обсяг якого
приймається залежно від зміни ситуації, адаптивно.

Ступінь програмності фірми — частка виробничої потужності, яку фірма
може використовувати для виробництва, рішення про обсяг якого
приймається програмно.

Теорія сподіваної корисності (Expected Utility Theory) — теорія, згідно
з якою корисність ризикованої операції збігається зі сподіванням
корисності їїнаслідків.

Теорія ігор — наука, що за допомогою математичних методів досліджує
поведінку учасників ситуацій-, пов’язаних з прийняттям рішень.

Товари (Goods) — матеріальні об’єкти, які задовольняють потреби
людини і можуть бути предметом купівлі-продажу.

Тотожність Слуцького (Slutsky Identity) — тотожність, що зображає зміну
споживання у вигляді суми ефектів заміщення та доходу.

Умови збитковості фірми за досконалої конкуренції — ціна менша від
середніх сукупних витрат.

Умови прибутковості фірми за досконалої конкуренції — ціна перевищує
середні сукупні витрати.

Уподобання (Preferences) — система цінностей людини щодо благ, інших
людей, оточення.

Фактори виробництва (Factors of Production) — див. “Виробничі ресурси”.

Фіаско ринку (Market Failure) — ситуація, за якої ринкова рівновага не є
ефективною з точки зору суспільства.

Фіксовані витрати (Fixed Costs, FC) — витрати, що у короткостроковому
періоді не залежать від обсягу виробництва.

Функції Торнквіста — математична формалізація кривих Енгеля для благ
першої, другої необхідності та предметів розкоші.

Функція корисності (Utility Function) — функція, що залежить від обсягів
споживання благ. Чим привабливіший набір споживчих благ, тим більшого

значення набирає функція.

Функція корисності, що робить сумірними доход та ступінь тяжкості праці
— функція, визначена за величиною доходу та витрат праці. Значення
функції

тим більше, чим привабливішою є сполучення “трудова активність — доход”.

Функція попиту (Demand Function) — залежність обсягу продажу певного
блага від його ціни.

Функція пропозиції (Supply Function) — залежність обсягу пропозиції
певного блага від його ціни.

Цінність неподільного блага (Reservation Price) — величина, що показує,
наскільки більше подільних благ у грошовому виразі індивід повинен
споживати,

аби компенсувати відсутність неподільного блага.

Ціни рівноваги економіки чистого обміну — ціни, за яких споживачі
пропонують для обміну кожного блага не менше, ніж бажають придбати.

Ціни загальної рівноваги — ціни, за яких балансується система
інди-відувальних ринків.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020