UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетрологія — наука і практика вимірювання в економічній діяльності (реферат)
АвторPetya
РозділМаркетинг, товарознавство, логістика, перевезення
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12144
Скачало851
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

них сил, економіки і торгівлі міри як засоби вимірювання набули

загальносуспільного значення, вдосконалювались і уточнювались. Цікава і

пізнавальна їхня історія. Відомо, що вже у стародавньому Єгипті під час

побудови пірамід фараонів були впроваджені перші узаконені міри: великий

царський лікоть (525 мм) і малий лікоть (450 мм). Похідною від ліктя

була одиниця площі арур — квадрат зі стороною в сто великих ліктів і

одиниця ємності хомен — половина об’єму куба з ребром в один великий

лікоть.

 

В Європі перші спроби впровадження узаконених мір припадають на період

діяльності грецького реформатора Солона і датуються VI ст. до н.е.

Обов’язковою мірою довжини в Греції був фут (близько 297 мм) і стадія

(близько 175 м).

 

Наприкінці XVIII ст. на європейських ринках застосовували близько

100 футів, 50 миль, більш як 100 фунтів. У деяких державах, наприклад, в

Австрії, майже кожне місто і навіть окремі торговельні майдани одного

міста мали свої «пріоритетні» міри. Перерахунки однієї міри в іншу

вимагали досить складних арифметичних дій: наприклад, англійський ярд

(914 мм) не був кратний французькому туазу (1950 мм), а останній —

російському аршину (711 мм) і т.д. Навіть тоді, коли кратність відношень

мала місце, вона не була системною. Так, у Росії миля дорівнювала семи

верстам, верста — 500 саженям, сажень — трьом аршинам, аршин — чотирьом

чвертям, чверть — чотирьом вершкам. Не відразу збагнеш, скільки у милі

вершків! Поряд з цим існувала ще одна проблема. У процесі використання

робочі міри втрачали свій номінальний розмір, а для їх порівнювання не

існувало надійного, незалежного від людської волі еталона. Саме це і

спонукало в кінці XVIII ст. учених, прогресивних промисловців,

комерсантів до створення нової, загальної для всіх країн системи мір,

яка, як писав один із учених Франції, «була б гідна людей свого

освіченого часу і не могла б залежати від сваволі людини, а була б

запозичена у самої природи».

 

За рішенням Національних зборів Франції Паризька академія наук у 1790 р.

створила комісію, до якої ввійшли видатні вчені: математик Жорж Луї

Лагранж, астроном П’єр Симон Лаплас, геометр Гаспар Монж, геодезист і

математик Жан Шарль Борда і економіст Жан Антуан Кондорсе. Саме ці вчені

запропонували прийняти за основну одиницю міри довжини одну

десятимільйонну частину чверті меридіана Землі. На підставі чого виникла

ця ідея? На жаль, про це не написано в шкільних підручниках, хоча

відомо, що відносно точно величину земної кулі виміряв ще давньогрецький

математик, астроном і географ Ератосфен Киренський, який жив близько

276—194 рр. до н.е. і, як і Аристотель, вважав, що Земля — куля. За його

вимірами, у перерахунку на сьогоднішні міри, довжина меридіана становить

приблизно 40 000 км. Як це йому вдалося? Ератосфен знав, що в день

літнього сонцестояння в єгипетському місті Сиєна (сучасний Асуан), коли

Сонце стоїть у зеніті, його промені освітлюють дно глибоких колодязів. У

той же час, за його вимірами, в Александрії (на північ від Сиєни) Сонце

відставало від зеніту на 7?12?, що становить 50 частку кола (меридіана

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ