Урок на тему:
Працюємо над нормами керування на комунікативній основі
Нормативність або правильність мовлення — одна з визначальних ознак
мовленнєвої культури. Мовлення нормативне, якщо воно відповідає нормам
української мови.
Оволодіння мовними нормами відбувається разом із засвоєнням мовної
системи й у процесі комунікативної діяльності. Аналізуючи процес
засвоєння мови її носіями, психологи, психолінгвісти та інші дослідники
навчання мови вважають, що вона засвоюється через мовлення у процесі
спілкування, яке є природною потребою кожної людини. М. І. Жинкін цілком
справедливо наголошував навчати мовлення у процесі мовленнєвої
діяльності, тому що зміст мовленнєвої діяльності та змістовий склад
утворюваних мовних зв’язків формується тільки за допомогою спілкування
людей.
Потреба в спілкуванні створює постійно діючий активний стимул до
оволодіння мовною нормою. Суперечність між потребою у спілкуванні й
недостатнім рівнем володіння мовною нормою стає внутрішнім механізмом
розв’язання цієї проблеми. Звідси утвердження комунікативного підходу до
організації роботи над формуванням нормативного мовлення студентів. За
такого підходу оволодіння мовною нормою відбувається на комунікативній
основі. Для цього в систему занять з української мови вводимо уроки
культури мовлення, робота на яких здійснюється через систему завдань
комунікативного характеру. Зміст таких уроків тісно пов’язується з
попередньо вивченими лінгвістичними темами, ці уроки сприяють
закріпленню знань основних положень лінгвістичної теорії, виробленню
способів дії з навчальним матеріалом. Основним же завданням уроків
мовленнєвої культури є оволодіння студентами нормами української мови,
розвиток комунікативних умінь та якостей гарного мовлення. Студенти
засвоюють норми використання мовних засобів, особливості функціонування
їх у мовленні, такі заняття допомагають студентам свідомо підходити до
мовленнєвої практики, удосконалювати мовленнєві вміння.
Кожний такий урок підпорядкований певній світоглядній темі (для школи
доречніше використати інший термін: культурознавча тема), яка сприяє
формуванню моральних якостей, естетичних смаків майбутніх учителів,
допомагає розвинути інтелектуальні здібності, мислення, пам’ять. Така
тема своїм змістом, проблематикою або способом подання повинна
стимулювати комунікативну діяльність студентів (під комунікативною
діяльністю ми розуміємо спілкування студентів). Пов’язана з життєвим
досвідом, орієнтована на формування особистості майбутнього вчителя,
тема має зацікавити студентів, викликати інтерес, прагнення поділитися
думками. Таким чином, студент на уроці поставлений в умови, наближені до
реальної мовленнєвої діяльності, позаяк йому доводиться розв’язувати
типові для реального спілкування комунікативні завдання: вплинути на
співбесідника (співбесідників, аудиторію), переконати його, а для цього
необхідно обґрунтовано викласти свої думки, проінформувати чисельну
аудиторію, обмінятися думками (інформацією) з іншими тощо.
Разом з тим, таке спілкування є умовним, що зазвичай добре
усвідомлюється учасниками. (Його умовність виникає насамперед із штучно
створеної ситуації). Важливо сформувати у студентів правильне розуміння
значення таких уроків.
Напрямки, за якими проводиться робота на уроці:
— формування мовної компетенції (студенти повинні вміти проводити мовний
аналіз матеріалу для визначення особливостей функціонування в мові тих
чи інших одиниць);
— робота над розвитком основних комунікативних умінь;
— робота над нормами української мови. Створюючи висловлювання, студент
обов’язково
виходить з основного критерію мовленнєвої культури — нормативності. На
уроці ця робота може набувати таких форм:
— норми аналізуються, характеризуються до того, як виникне ситуація, що
спонукає студента до висловлювання, тобто ще до етапу орієнтації
студента в мовленнєвій ситуації;
— норми характеризуються, окреслюються після етапу орієнтації студента в
мовленнєвій ситуації, безпосередньо перед тим, як мовець почне
створювати висловлювання;
— норми подаються студентам у вигляді пам’яток, порадників,
словничків-мінімумів і характеризуються лише на етапі аналізу
висловлювання;
— норми окреслюються після створення висловлювання, на етапі контролю й
самоконтролю.
Покажемо, як проводиться така робота.
Подаємо завдання з культури мовлення, які можна використовувати після
вивчення теми «Словосполучення. Види синтаксичного зв’язку слів у
словосполученні». До серії уроків з культури мовлення ми обрали
світоглядну тему «Вихованість. Вітання», вона є складовою загальної теми
«Людина як суспільна істота», яка опрацьовується протягом семестру.
Робота над завданнями комунікативного характеру сприяє розвитку
комунікативних умінь та забезпечує усвідомлену роботу студентів над
цілою низкою норм керування, складних для опанування.
Тема. «Вихованість. Вітання»
Нормативність мовлення: норми керування, норми слововживання
Попереднє домашнє завдання.
Здійсни пошук.
Випишіть з творів української літератури власне українські форми
привітань. Визначте в них способи синтаксичного зв’язку слів.
І. Лінгвістична розминка.
1. Спростуйте або доведіть таке твердження: «слова вітати й вітатися
різняться не тільки за граматичними ознаками, а й за лексичним
значенням». Складіть алгоритм міркування. Здійсніть аналіз понять за
наміченим планом.
Які словосполучення з керуванням Ви (або ваші товариші) використали.
Встановіть їх відповідність нормам керування української мови
(консультація вчителя або словник). Ще раз проговоріть ці
словосполучення у відредагованому вигляді, але у тому ж контексті.
Спочатку треба визначити граматичні ознаки цих слів. Знайти ознаки, які
їх відрізняють. Потім встановити лексичне значення кожного слова. Для
підтвердження припущення про їх різні лексичні значення необхідно ввести
їх у контекст.
Слова вітати й вітатися — дієслова, відповідають на одне й теж саме
питання, це інфінітиви недоконаного виду. Слово вітати — перехідне, адже
означає дію, обов’язково скеровану на об’єкт: вітати (кого?) матір,
учнів, друга.
Слово вітатися — неперехідне, воно не вимагає об’єкта, дія його не
скерована на якийсь об’єкт, дія лише стосується суб’єкта: вітатися
(вітаюся) з учасниками вечора. Це дієслово зворотного стану, на що
вказує суфікс -ся. Зворотне дієслово звичайно позначає дію предмета
(суб’єкта), спрямовану на дійову особу (на того ж суб’єкта). Слово ж
вітатися означає дію, спрямовану на іншу особу, яка, в свою чергу, може
подібну дію спрямувати на суб’єкта. Такі дієслова належать до
взаємозворотних дієслів.
Отже, ці слова належать до різних лексико-граматичних категорій
дієслова.
Тлумачний словник.
Наприклад. Я поспішав першим привітати з річницею подружнього життя
друга дитинства. Я виробив гарну звичку вітати всіх, кого зустрічаю
ранком коридорами нашої установи. Я виробив гарну звичку вітатися з
усіма, кого зустрічаю ранком коридорами нашої установи.
2. Доберіть спільнокореневі слова до слів вітатися, вітати.
Вітатися, вітати — вітання, привітати, привіт, привітання.
3. Поясніть лексичне значення привітання, вітання через контекст.
Вітати з нагоди якоїсь події (рос. поздравлять) та вітатися — проявляти
доброзичливість, привітність при зустрічі (рос. приветствовать).
ІІ. Мовленнєвий практикум.
1. Назвіть власне українські форми привітання. Які з них ви зустрічаєте
переважно в побутовому спілкуванні, про існування яких ви довідалися з
творів української літератури. Які особливості синтаксичних зв’язків
визначили у виписаних вами конструкціях.
Доброго дня! Добрий день! Добридень! Доброго ранку! Добрий ранок!
Доброго вечора! Добрий вечір! Добривечір!
Здрастуйте! Здрастуйте Вам у хату! Здорові були! Здоровенькі були!
Доброго здоров’я!
Вітаю Вас! Я Вас вітаю! Дозвольте привітати Вас. Моє шануваннячко! Цілую
ручки! Радий Вас бачити!
Привіт! Привіти! Салют! Здоров був! Здоров!
2. Поміркуй і доведи. Чому, вітаючись, правильніше сказати «Доброго
дня», ніж розповсюджене «Добрий день». Чи відрізняються ці вітання за
змістом? Від яких синтаксичних конструкції вони утворені?
Уживаючи вираз «доброго дня», ми вкладаємо в нього побажання іншому, до
кого звертаємося. Таким чином таке привітання спрямоване до
співрозмовника, співрозмовників, така форма є синонімічною до
словосполучення «бажаю, зичу доброго дня». «Добрий день» — більш нагадує
ствердження, констатацію того, що для вас він саме «добрий».
3. Прочитайте текст. Чи вважаєте ви, що порушена автором проблема є
актуальною як для суспільства взагалі, так і для юнацького середовища?
Випишіть словосполучення за типами у три колонки.
Чи можна вітати людину непривітно? Чи можна бажати здоров’я людині крізь
зуби, а доброго дня — із злим виразом на обличчі?
У тлумачному словнику слово «привітний» пояснюється так: «той, що
виявляє доброзичливість, привітність». Бути привітним — значить радіти
іншому, а доброзичливим — бажати добра.
Значення цих двох-трьох слів привітання залежить не стільки від цих
слів, скільки від інтонації, з якою ми їх вимовляємо. Похмуро буркнути
привітання — це однаково, що сказати: «Набрид ти мені». Нікому від
такого привітання не потеплішає на душі. Коли ж, вітаючись, ми
посміхнемося, будемо привітними, доброзичливими (З журналу).
4. Збагатіть своє мовлення.
Утворіть синонімічний ряд до слова привітний. Побудуйте з кожним
синонімом словосполучення, виконайте їх граматичний розбір. Дайте
тлумачення цих слів. Визначте всі конструкції з керуванням, уточніть (з
допомогою словника) правильність вибору відмінкової форми.
Привітний — доброзичливий, зичливий, чуйний, лагідний, ласкавий, щирий,
приязний, прихильний.
Тлумачний словник.
Привітний — той, який виявляє (що?) щирість, доброзичливість (до кого?)
до інших, радіє (кому?) іншому.
Доброзичливий (зичливий) — той, який бажає, зичить людям добра,
співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них.
Чуйний — здатний пройматися чиїмось переживаннями, горем.
Лагідний — пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою.
Приязний — той, що виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до
кого-небудь.
Прихильний — той, який приязно, доброзичливо з симпатією ставиться до
кого-небудь.
5. Твоя позиція.
Чи залежить манера вітатися з людьми від нашого ставлення до них?
Виберіть правильну відповідь. Випишіть словосполучення типу керування.
— Ні, навіть, якщо людину я не знаю, все одно з нею привітаюся за певних
обставин.
— Ні, адже вихована людина не дозволить демонструвати відверто свою
неприязнь. Особливо цього не повинен робити вчитель або керівник певної
установи.
— Так, залежить. Насамперед від нашого ставлення до людей залежить
ступінь емоційності, щирості вітання.
— Так, з різними людьми за різних обставин ми вибираємо різні форми
вітання. Прийшовши ранком до коледжу, другові неодмінно скажеш:
«Привіт!», а з кимсь взагалі забудеш привітатися.
6. Мовленнєвий практикум.
Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Побудуйте розповідь про
типи словосполучень, використовуючи приклади з тексту.
Щоб привітно і щиро вітатися з людьми, необхідно так само й ставитися до
них.
Чи можна цього навчитися, чи можна виховати цю рису — привітність?
Мабуть, можна.
У кожного є те, за що варто поважати. Його і треба виявляти. Згадайте
це, подумайте над цим, щоб зустрівши людину, ви зразу ж пригадали все те
хороше, що про неї знаєте. Тоді, вітаючись, вкладете у свої слова щирі
почуття.
gd?g?
ставлення до людей, але інші неодмінно помітять, їм впаде в око ваша
доброзичливість та привітність. А ці почуття викликають у відповідь теж
доброзичливість і привітність. Відповідаючи вам, людина робитиме це в
такій же тональності, з якою ви звернулися до неї. Тональність ця
запрограмована першою ж миттю вашої зустрічі з людиною, першим же
словом. І слово це — привітання.
7. Досліди.
Проведіть спостереження над дієслівним керуванням у поданому тексті.
Визначте скількома і якими відмінковими формами іменників можуть
керувати дієслова, що вжиті в ньому. Зробіть відповідні записи.
Вітатися — з ким — вітатися з людьми; ставитися — до кого — ставитися до
них; вкладати — що, у що — вкладете у ваші слова щирі почуття; навчитися
— чого у кого — навчитися цього; виховати (виховувати) — що у кого —
виховати цю рису; поважати — кого за що — поважати за що; згадати
(згадувати) — згадайте це; пригадати (пригадувати) — пригадали те;
думати — подумайте над цим; знати — про неї знаєте; робити — робити
протягом дня; ставати — стане звичкою; помітити — помітять інші;
викликати — викликають у відповідь теж доброзичливість і привітність;
звертатися — звернулися до неї.
Висновок. У поданому тексті залежне слово у конструкціях з керуванням
виражене:
а) формою родового відмінка (кого, чого) — навчитися цього, виявляти
його;
б) формою родового відмінка з прийменником у (у кого) — навчитися у
кого;
в) формою родового відмінка з прийменником до (до кого, до чого) —
звернулися до неї, ставитися до них;
г) формою знахідного відмінка (кого, що) — вкладати почуття, виховати цю
рису, поважати кого, згадайте це, пригадали те, викликають
доброзичливість і привітність;
ґ) формою знахідного відмінка з прийменником у (у кого, у що) — вкладете
у слова, викликати у відповідь;
д) формою знахідного відмінка з прийменником за (за що) — поважати за
що;
е) формою знахідного відмінка з прийменником про за що — про неї знаєте;
є) формою орудного відмінка — ким, чим — стане звичкою;
ж) формою орудного відмінка з прийменником з — з ким, чим — вітатися з
людьми;
з) формою орудного відмінка з прийменником над — над ким, чим —
подумайте над цим;
и) формою місцевого відмінка з прийменником у — у кому, у чому —
виховувати у собі.
8. Проаналізуй.
Випишіть словосполучення з похідним прийменником, зробіть його
морфологічний аналіз. Поясніть його значення, доберіть синонімічні
конструкції. Які прийменники в такому ж значенні вживаються в російській
мові?
Робити протягом дня — протягом якогось часу. Рос. мова: в течение, на
протяжении. В течение времени, в продолжении дня, но В течении реки
произошли изменения! На всем протяжении дороги!
9. Збагати своє мовлення.
Знайдіть фразеологічну сполуку, поясніть її значення. (Впаде в око їм
ваша доброзичливість та привітність). Випишіть словосполучення, позначте
їх типи.
10. Мовленнєвий практикум.
Прочитайте текст ще раз. Як на вашу думку слід вчитися привітності?
Побудуйте текст на цю тему, Випишіть словосполучення, виконайте
граматичний розбір одного словосполучення кожного типу.
Неодмінно потрібне бажання бути привітним, ми маємо до цього прагнути.
Потрібно пам’ятати, що кожна людина заслуговує на повагу. Треба
пам’ятати те, за що людину можна поважати, збирати, накопичувати добрі
згадки про кожну людину. Бажано навчитися швидко обирати доброзичливу
тональність привітання за будь-яких умов.
11. Мить творчості.
Складіть правила, яких, на вашу думку, необхідно дотримуватися, щоб
виховати в собі привітність, запишіть їх у формі пам’ятки. У пам’ятці
використайте форми наказового часу 1 ос. мн. Підкресліть узгодження
однією рискою і т. д.
Прагнімо якісного спілкування з першої ж миті вашої зустрічі.
Пам’ятаймо, що й звичайне вітання кожного ранку може стати не тільки
етикетною формою, а й першим кроком до подальшого спілкування.
Не забуваймо, що наш настрій завжди позначається на якості привітання, а
отже, й спілкування.
Готуючись до зустрічі з людиною, пригадаймо лише позитивне.
Позбавляймося від негативні вражень, для цього проаналізуймо,
перегляньмо, подивімось під іншим кутом зором.
Тримаймо у пам’яті лише добрі згадки про людей.
Будьмо за будь-яких обставин привітними й доброзичливими.
Запам’ятай. Відноситись можна до групи чогось, до класу чогось, але до
людей, до інших ми ставимося (приязно, прихильно тощо).
12. Самодіагностика.
Спробуй оцінити власне ставлення до оточуючих тебе людей. схему:
Розмірковуючи, cпирайтеся на схему/
Висновки оформіть письмово:
Я ставлюся (як?) ____ (до кого?) _____ .
Я намагаюся ставитися (до кого ? ______ (як?) ______ .
Мені не завжди вдається ставитися (до кого ?) ______ (як?) ______ .
Я хотів би (хотіла б) завжди ставитися (до кого ?) ______ (як?) ______ .
Домашнє завдання.
1. Мовленнєвий практикум.
Прочитайте вислів Д.С. Лихачова щодо проблеми існування людини в
суспільстві інших людей. Усно перекладіть текст українською мовою.
Надо быть открытым к людям, терпимым, искать в них прежде всего лучшее.
Заметить красоту в природе, в поселке, городе, улице, не говоря уже о
человеке, сквозь все заслоны мелочей — это значит расширить сферу жизни,
сферу всего жизненного простора, в которой живет человек…
Самая большая ценность в мире — жизнь, а она бесконечно глубока. Мы
всегда встречаемся с чем-то, чего не замечали раньше, что поражает нас
своей красотой, неожиданной мудростью, неповторимостью (Д. С. Лихачов).
*** Усно перекладаючи текст, студенти практично переконуються, що до
окремих конструкцій важко дібрати українські відповідники з повним
збереженням змісту.
13. Повтори.
Складіть словник-пам’ятку на норми керування, що опрацьовувалися на
занятті.
14. Самоконтроль.
Напишіть самодиктант з випадків, у яких ви припускалися помилок або
затруднювалися у виборі правильної відмінкової форми.
15. Як в житті.
Уявіть 5-6 реальних життєвих ситуацій, у яких ви застосовуєте деякі з
цих виразів (конструкцій).
На наступному занятті робота над темою «Вихованість» продовжується. На
початку практичної роботи домашнє завдання обговорюється усно.
Далі проводиться тест на знання правильної побудови деяких конструкцій.
І. Мовленнєвий практикум.
1. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Яку важливу проблему
спілкування порушує автор?
Добре слово надовго западає в пам’ять. Іноді все життя ми носимо його в
своєму серці. Мабуть, і ви пам’ятаєте слова похвальні, слова
підбадьорюючі, сказані вам кимсь. Отак і кожен з нас. Та чи багато ваших
друзів, близьких вам людей зберігає у пам’яті слова, сказані вами? Отже,
коли ви радієте за когось із ровесників, хто досяг успіху на терені
спорту або у навчанні, скажіть про це. Ваше слово буде приємне, адже,
якби вам його сказали, ви б вельми раділи. І особливо знайдіть тепле
слово для людини, яка зазнала невдачі. Тут таке слово особливо потрібне.
Людям старшим, батькам, рідним, близьким, — як їм часто бракує нашої
уваги й доброти. Зокрема, доброго слова. Запитайте стару людину, як вона
себе почуває, підбадьорте, скажіть, що вигляд у неї сьогодні пречудовий.
Адже це так просто! Радість, яку ми можемо дарувати іншому, значно
більша наших зусиль, витрачених на це. Слово-співчуття, сказане старій
людині, має й інший, теж важливий зміст. Позитивні емоції, чудовий
настрій — складові здоров’я, вітаміни довголіття. Найпотрібніші ж вони
людям похилого віку. Іноді ми це розуміємо занадто пізно, коли вже
нікому говорити хороші слова. Не запізнюйтеся з добротою! (О.
Горбовський).
2. Конкурс заголовків: Доберіть заголовок до тексту, доведіть слушність
запропонованого вами варіанту.
3. Мовна скарбниця.
Якими словами й словосполученнями автор описав
нашу властивість і схильність пам’ятати добро? Випишіть ці синонімічні
конструкції, допишіть власні. Зробіть усний розбір записаних
словосполучень.
Пам’ятаємо добрі слова, добре слово западає в пам’ять (в серце),
залишається в пам’яті, добрі слова носимо в серці, тримаємо в серці (в
душі), зберігаємо у пам’яті.
4. Мовна скарбниця.
Добрий — багатозначне слово, доведіть це. Яке з цих значень вкладає
автор, говорячи про добрі слова? Випишіть синоніми до слова добрий, що
використав автор, продовжте цей ряд своїми прикладами.
5. Тлумачний словник.
Добрий — який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей.
Добрий — для якого характерна взаємна прихильність, симпатія.
Добрий — який приносить добро, задоволення, радість.
Добрий — значний щодо розміру, обсягу, кількості.
Добрий — гідний шани, похвали.
Добрий — приємний на смак.
Добрі слова — похвальні, схвальні, підбадьорюючі, приємні, теплі,
лагідні, ласкаві, привітні.
6. Як в житті.
Вам прикро, що один з учнів вашого класу не вітається з однокласниками,
хоча в колективі у нього досить непогані стосунки з усіма. Доберіть
слова, які б могли сказати йому при нагоді. Як ви поясните йому
недоречність такої поведінки, з’ясувавши, що:
• учень знає, що вітатися слід, але соромиться великої аудиторії;
• учень не вважає привітання необхідною умовою спілкування з друзями,
вважає, що вітатися треба тільки з дорослими;
• учень вітається лише з тими, кого вважає друзями.
Перечитайте текст ще раз, доберіть необхідні слова, фрази. Не забувайте
слідкувати за правильністю побудови конструкцій з керування, слідкуйте
за вживанням відмінкових закінчень.
7. Як в житті.
Ви відчуваєте, що більшість учнів не вміє правильно висловлювати своє
справжнє ставлення до старших, найчастіше їм бракує привітних слів, щоб
звернутися до матері, бабусі.
Доведіть учням необхідність виховувати в собі вміння висловлювати
почуття любові, пошани, поваги.
8. Складіть привітальний словничок для учнів. Напишіть зразки
привітальних листівок з Різдвом
Христовим, з Воскресінням Христовим, з Днем народження, які б ви могли
продемонструвати учням.
Слідкуйте за правильністю синтаксичної сполучуваності слів. Правильно
вживайте словосполучення з керуванням. Звертайтеся до тексту для
самоконтролю.
9. Мовленнєвий практикум.
Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Перекажіть текст.
Ви зробили комусь послугу і вам дякують. А як саме дякують? Це можна
зробити першим-ліпшим словом. А можна подякувати словом продуманим,
спеціально дібраним, точно «підігнаним до ситуації. Дякую, спасибі,
прийміть мою найщирішу вдячність, дозвольте висловити вам подяку, дуже
вдячний за вашу турботу, це дуже люб’язно з вашого боку, не знаю, як вам
дякувати, як же мені віддячити вам за вашу допомогу? та ін. Ураховується
тут значущість послуги, вік людини, характер стосунків, середовище. Для
вибору форми подяки потрібні уважність, тактовність і знання форми
ввічливості (А. Коваль).
10. Мовна скарбниця.
Випишіть з тексту форми подяки. Продовжте цей список власними
прикладами. Визначте способи синтаксичного зв’язку слів у
словосполученнях.
Дякую Вам. Щиро дякую. Дякую від усього серця. Спасибі вам. Це дуже
люб’язно з вашого боку.
Я Вам дуже вдячний. Прийміть мою найщирішу вдячність. Дозвольте
висловити Вам подяку. Ви зробили мені велику послугу. Дуже вдячний за
вашу турботу, за вашу допомогу.
Не знаю, як вам дякувати. Як же мені віддячити
вам за вашу допомогу? Я у великому боргу перед вами. Я Вам дуже
зобов’язаний.
11. Бесіда.
— Від чого залежить вибір форми подяки?
— На що ми орієнтуємося, визначаючи форму подяки?
— Які особисті якості виявляються у виборі форми подяки?
— Складіть словничок-мінімум ввічливих форм відповіді на подяку.
12. Як в житті:
1) зверніться до бібліотекаря з проханням дібрати потрібну літературу;
2) зверніться до продавця з проханням загорнути щойно куплений товар;
3) опишіть декілька ситуацій, зрозумілих учням початкових класів, де
були б доречними деякі з вищезазначених прикладів подяки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
