UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункції і їх графіки (реферат)
АвторPetya
РозділМатематика, алгебра, геометрія, статистика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9742
Скачало837
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функції і їх графіки

 

Поняття функції виникло в математиці порівняно недавно. Для того щоб

прийти до розуміння доцільності його введення й одержати перші досить

чіткі означення, потрібні були зусилля відомих математиків декількох

поколінь. Революційні зміни в математиці, що відбулися в ХVІІ сторіччі,

викликані роботами багатьох вчених, що представляють різні країни і

народи. Але в першу чергу варто назвати імена П. Ферма (1601—1665),

Р. Декарта (1596—1650), И. Ньютона (1643—1727), Г. В. Лейбніца

(1646—1716).

 

Необхідні передумови до виникнення поняття функції були створені в 30-х

роках ХVII в., коли виникла аналітична геометрія, що характеризується,

на відміну від класичних методів геометрів Древньої Греції, активним

залученням алгебри до рішення геометричних задач. Практично одночасно (і

незалежно один від одного) французькі математики П. Ферма і Р. Декарт

помітили, що введення системи координат на площини і завдання фігур

їхніми рівняннями дозволяють звести багато задач геометрії до

дослідження рівнянь геометричних фігур. На честь Декарта, що дав

розгорнутий виклад нового методу в книгах «Геометрія» і «Міркування про

метод», прямокутна система координат пізніше була названа декартовою.

Істотно помітити, що одночасно формувалася й алгебра, створювалося

«буквене числення», те саме, за допомогою якого зараз перетворюються

алгебраїчні вирази, розв”язуються рівняння, текстові задачі і т. п.

 

Великий англійський учений, математик і фізик І. Ньютон, досліджуючи

залежності координат точки, що рухається, від часу, фактично вже

займався дослідженням функцій. Хоча не він увів це поняття, Ньютон ясно

усвідомлював його значення. Так, у 1676 р. він відзначав: «Я не міг би,

звичайно, одержати цих загальних результатів, перш ніж не відвернувся

від розгляду фігур і не звів усе просто до дослідження ординат» (тобто

фактично функцій від часу).

 

Сам термін «функція» уперше зустрічається в рукописі великого німецького

математика і філософа Г. Лейбніца — спочатку в рукописі (1673 р.), а

потім і в друкованому вигляді (1692 р.). Латинське слово function

переводиться як «здійснення», «виконання» (дієслово fungor переводиться

також словом «виражати»). Лейбніц увів це поняття для назви різних

параметрів, зв’язаних з положенням точки на площині. У ході

переписування Лейбніц і його учень — швейцарський математик И. Бернуллі

(1667—1748) поступово приходять до розуміння функції як аналітичного

виразу й у 1718 р. дають таке означення: «Функцією змінної величини

називається кількість, складена яким завгодно способом з цієї перемінної

і постійних».

 

Л. Эйлер у своїй книзі «Введення в аналіз» (1748 р.) формулював

означення функції так: «Функція перемінної кількості є аналітичне

вираження, складене яким-небудь способом з цієї перемінної кількості і

чисел чи постійних кількостей».

 

Эйлер же ввів і прийняті зараз позначення для функцій.

 

, важливо тільки, що ця відповідність установлена.

 

Сучасне поняття функції з довільними областями означення і значень

сформувалося, власне кажучи, зовсім недавно, у першій половині поточного

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ