UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВивчення дієприкметника на уроках рідної мови у 7 класі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12584
Скачало443
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вивчення дієприкметника на уроках рідної мови у 7 класі

 

Дієприкметник як особлива форма дієслова характеризується особливою

семантикою (вказує на ознаку предмета за дією), граматичними формами

роду, числа, відмінка, виду, часу, синтаксичними ознаками (виконує

функцію означення, рідше присудка у реченні, може мати при собі залежні

слова — додаток і обставину), стилістичними властивостями (має книжний

характер).

 

У лінгвістичній літературі існують різні погляди на дієприкметник. Деякі

мовознавці вважають його окремою частиною мови. Вузівські та шкільні

підручники традиційно кваліфікують дієприкметник як особливу форму

дієслова. Проте вдумливий аналіз значення дієприкметника, морфологічних

і синтаксичних особливостей породжує в учнів певні сумніви і запитання.

У процесі вивчення дієприкметника в семикласників виникають труднощі у

засвоєнні незнайомої раніше конструкції і форми. Учням важко

кваліфікувати дієприкметники, плутаючи їх із прикметниками.

 

За семантичними особливостями, словозміною, синтаксичною роллю

дієприкметники дуже близькі до прикметників і дуже часто переходять у

прикметники. Тому диференціацію дієприкметника і прикметника необхідно

проводити на всіх уроках, особливо важливо підсумувати на заключних.

Семикласники усвідомлюють основні ознаки, що відрізняють дієприкметники

і прикметники:

 

відмінність у значенні (ознака постійна й тимчасова): люблю квашені

яблука і наквашені яблука;

 

наявність у дієприкметників залежних іменників і дієслів: колекція

вишитих рушників і вишиті власними руками рушники;

 

відмінність у наголошенні (у дієприкметників наголошені корені, у

прикметників — суфікси): в арений і вар ений, к опчений і копч ений.

 

Слід диференціювати дієприкметники і прикметники, утворені від

дієслівних основ. Вони різняться насамперед особливостями творення. Так,

слова стиглий, талий, співучий; переможний, передплатний — прикметники,

бо перші утворені від безпрефіксальних основ (пор.: стиглі яблука —

достиглі яблука), другі — від основ інфінітива, а не теперішнього часу

(пор.: співати — співучий, співайуть — співайучий) треті — суфіксом -н-,

який стоїть після приголосного, а не -ен-, що додається до основи на и,

і або приголосний (пор.: перемогти — переможний, перемогти —

переможений). Виконуючи вправи на розрізнення дієприкметників і

спільнокореневих прикметників, учні мають враховувати наведені вище

відмінності.

 

Обмежена абстракція значення дієприкметників ускладнює співвідносити

значення з явищами дійсності, а це викликає трудність у засвоєнні його

граматичних категорій. Наслідком може стати несформованість граматичних

і мовленнєвих навичок.

 

Особливу увагу під час вивчення дієприкметника треба спрямувати на

вироблення навичок спонтанного вживання дієприкметникових форм і

конструкцій у мовленні школярів, на формування артикуляційних та

інтонаційних навичок семикласників.

 

Одним із найважливіших аспектів у роботі над оволодінням

дієприкметниковими формами є аспект стилістичний. Дієприкметник має

яскраве стилістичне забарвлення. Особливість дієприкметника, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ