UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДва твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник далеко в степу» Г. Тютюнника) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5162
Скачало284
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Два твори на одну тему в 7 кл. («Воля до життя» О. Довженка і «Вогник

далеко в степу» Г. Тютюнника)

 

Олександр Довженко та Григір Тютюнник — письменники різного віку та

гарту, не дуже схожі вони й за своїми художніми палітрами: один визнаний

романтик, другий — реаліст. Але, як сказав відомий митець (М. Горький),

«у значних художників реалізм і романтизм взаємно переплетені», бо немає

людей лише біленьких і лише темненьких, всі — строкаті, барвисті.

 

У центрі уваги обох авторів цих творів — людина, та самісінька, що

відстояла нашу батьківщину від фашизму; зуміла, переборовши всі

утруднення, відновити господарство після війни. Причому майбутнє, як

завжди, належить дітям, молоді, але тим з них, хто звик з самого малку

працювати, допомагати старшим.

 

Тому головним героєм новели О. Довженка «Воля до життя» є людина з

народу, солдат Великої Вітчизняної війни, а повісті Г. Тютюнника «Вогник

далеко в степу» — селянський хлопець, учень, що прийшов до ремісничого

училища, щоб навчитись, як бути корисним у відбудові народного

господарства.

 

...У моря втікають ріки, в ріки — струмочки. Великі та значні твори

видатних письменників нерідко виникають із «заготівок» та невеликих

оповідань. А іноді трапляється й так, що з великих переповнених озер і

водоймищ витікають струмочки і живлять навколишню землю своєю вологою.

Так сталось і на цей раз, коли вже після «Арсеналу» (1929), «Землі»

(1930), «Аерограда» (1935) були написані оповідання, пов’язані з Великою

Вітчизняною: «Ніч перед боєм», «Мати», «Воля до життя» тощо. Так,

зокрема останній із названих «малих струмочків» перекликається з

«Арсеналом», де в одній із сцен з громадянської війни під час розстрілу

робітник Тиміш стоїть незрушно; йому кричать: «Падай! Падай!», але він

дивиться смерті в обличчя і тримається.

 

З цим епізодом і пов’язана новела «Воля до життя» О. Довженка, де

тяжкопоранений Іван Карналюк (теж із Поділля, як і Кармелюк) не хоче

гинути, а, зібравши всі сили, коли вже серце майже не билось, прийшов у

перев’язочну госпіталю (бо його не перев’язали) й сказав: «Ви думаєте, я

вже помер?.. Перев’язку! Давайте!.. Жить хочу!..». Ця центральна в творі

романтична сцена є одночасно і реалістичною, бо такі надзвичайні слова

лунають в обставинах фронтового госпіталю, де кров і стогін. Усе ж

надтяжкопоранений сам прийшов до хірурга на своїй лише волі. Воля — це

сила духу людини. Найвидатніший педагог нашого часу Василь Олександрович

Сухомлинський про це говорив так: «Людська сила духу безмежна... людина

іноді буває на такому рубежі, коли в неї вже немає фізичних сил, але

сили духовні породжують в ній нові фізичні сили, і вона продовжує жити

борцем». Це, мабуть, якоюсь мірою розумів лікар Карналюка, котрий не

лише не заперечував подвигу свого хворого, а ще й, присоромлений, сказав

йому: «Ви виграли генеральну битву майже без всяких засобів... Дякую

вам. Ви навчили мене жити. Я схиляюсь перед благородством вашої волі»

(С. 190). Звідки ж ця шляхетність?

 

Іван Карналюк не з «вищих» верств суспільства, це — звичайний сільський

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ