UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетична природа слова в літературному творі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2168
Скачало219
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Естетична природа слова в літературному творі

 

У пропонованому посібнику використано як ілюстративний матеріал

переважно вірші, передусім ліричні. Це пояснюється тим, що ліричні

поезії відзначаються підвищеною емоційністю (бо ж змістом є внутрішній

світ людини) та метафоричністю (бо в невеликому творі

зображально-виражальна місткість кожного слова має бути особливо

вагомою, яскравою і неповторною). Крім того, в ліриці питома вага

стилістичних засобів експресії вища, ніж в епосі. На підсилення

естетичного враження «працюють» також фонічні та версифікаційні засоби.

Концентрація однакових голосних чи приголосних є поширеним явищем і в

прозі, і в поезії, і в народних піснях. В одній із них ліричний герой

розкриває секрети принадності своєї коханої:

 

Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна:

 

Перед нею й поза нею впала зоря ясна.

 

Ой упала зоря ясна та й розсипалася,

 

Мила зорю позбирала та й затикалася. У цих коломийках почуття радості

підсилюється асонансом (лат. assono — звучу до ладу) — повтором

голосного звука а й алітерацією (лат. ad та littera — літера) —

нагромадженням дзвінкого з. Такі повтори взаємодіють із семантикою тих

слів, в яких концентруються голосні чи приголосні. У повісті «Битва» О.

Кобилянської знищуваний ліс «реагує» на людську жорстокість:

«Несказанний сум розіславсь горами, якийсь передсмертний настрій».

Алітерація приголосного с загострює відчуття трагедії, що розігралася в

горах. Той же самий звук у вірші Є. Маланчука підсилює протилежну

тональність:

 

Сонця співом дзвенять гострі коси,

 

Сонця спів в стиглім золоті нив.

 

І шумлять під косою покоси,

 

І в’язальниць доноситься спів. Тут настрій мажорний. І джерел такого

звучання декілька: семантика ключових слів (сонце і спів); виразна

зорово-слухова картина містить три радісних мелодії (дзвенять гострі

коси, сонця спів, в’язальниць спів), інверсія забезпечує логічний

наголос на ключових образах. У цьому вірші є і повтори звуків [с] та

[о].

 

Класичним зразком того, як може впливати концентрація приголосного чи

голосного звука на емоційний елемент змісту, є уривок із «Кавказу» Т.

Шевченка:

 

За кражу, за войну, за кров,

 

Щоб братню кров пролити, просять

 

І потім в дар тобі приносять

 

З пожару вкрадений покров!! Гнівний осуд поетом церкви, яка освятила

колоніальну війну, підсилюється алітерацією звука [р] та подвоєним

вигуком.

 

Ще приклад з А. Мойсеєнка:

 

Травнева тиша тоне, тане...

 

Танок тополь... Терновий тин...

 

Там тане Таня. Тонкостанно...

 

Там тільки ти, Танюшко, ти... У цій мініатюрі вся ніжність ліричного

героя до коханої втілена в значній мірі асонансами а, о та алітерацією

Т. А його стан мрійливості передається повторюваною багатокрапковістю

(апосіопезою).

 

За допомогою звукових повторів може створюватися слуховий образ, як,

наприклад, у пісні:

 

Тихо, тихо Дунай воду несе,

 

а ще тихше дівка косу чеше.

 

Чеше, чеше і на Дунай несе... Тут усі глухі, шиплячі звуки ніби

передають тихий плескіт води чи шелест очерету .

 

Засоби версифікації (розмір, якість і розташування римованих рядків та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ