UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1954
Скачало207
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Етимологічний аспект української мови у системі ноосферної освіти

 

У систему ноосферної освіти обов’язково повинні входити елементи, що

сприятимуть розвитку духовності, прагненню підпорядкувати свої дії

здоровому глузду, волі, розуму.

 

Це відносно новий аспект у навчанні і вихованні. Принципи ноосферної

освіти стали актуальними на теренах освіти і науки незалежної держави,

що до своїх найважливіших завдань відносить виховання національно

свідомого громадянина, людину думаючу, розумну. Але елементи цієї освіти

знаходимо ще у зразках античної культури. Зокрема грецький філософ

Анаксагор, що народився в 500-му році до нашої ери, першим зрозумів,

«что деятельное начало является определительной чертой всякой сутности,

и потому ввел в материю ум (по-гречески — «нус»)» [3; 246].

 

Як зазначає дослідник філософії античного світу П.С. Таранов, за

вільний, нетрадиційний спосіб мислення Анаксагора переслідували, деякий

час він навіть сидів у тюрмі. Анаксагор серед інших значень виділяв у

понятті «нус» думку, розум, здоровий глузд, душу, серце, спосіб

мислення, бажання, волю, смисл і значення життя, дух, духовність. Адже

тільки через призму цих чинників «над всеобщим вращением и хаосом станет

властвовать Ум («нус»)» [3; 250].

 

Укладачі словника античності, посилаючись на вчення Анаксагора, Платона,

Аристотеля визначають «нус» як закон світової дії, загальнолюдську душу

(дух), найтоншу величину з усіх матеріальних субстанцій. Зокрема Платон

і Аристотель вважали «нус» найвищою і найблагороднішою із трьох

складових частин душі людини — мислячою, думаючою частинкою, що властива

тільки людині. Платон часто цим терміном позначав субстанцію самого Бога

або деміурга [2; 386].

 

Отже, людина одухотворена, людина розумна, активний і свідомий член

суспільства, етносу — кінцева мета сучасної ноосферної освіти.

 

Знову повернувшись у давні часи, відмітимо, що уперше найбільш повну

характеристику пізнавальної діяльності людини дав Аристотель.

Підкреслюючи важливість і необхідність для людини сприйняття

навколишнього світу за допомогою рецепторів чуттів, він у той же час був

переконаний у найбільшій силі і здатності до пізнання саме розуму.

Аристотель розглядав розум не тільки як якусь величину (субстанцію,

матерію), що спонукається до дії чуттєвим досвідом, але й як такий, що

«находится вечно и, по сути, является божественным и бессмертным» [4;

55].

 

Тільки цей аспект розумової діяльності наділяє людину здатністю

інтуїтивно пізнавати загальні істини про природу буття, всесвіту, місце

і роль «істоти розумної» у природі і в космосі. Людство може пізнати

істину тільки тому, що, за переконанням Аристотеля та інших давніх

філософів, воно має у своїй суті божий дар, розум, божественне єство.

 

У сучасній методиці навчання рідної мови важливу роль відіграє розумне

поєднання інтелекту та духовності, усвідомленого і керованого розвитку

внутрішніх переконань і потреб особистості, формування нової системи

пізнання. Великою мірою формуванню таких умінь сприяють серед інших двох

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ