UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗ’ясування народних джерел творчості письменника в школі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3236
Скачало212
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

З’ясування народних джерел творчості письменника в школі

 

Іван Нечуй-Левицький

 

Своєрідність реалізму І. Нечуя-Левицького значною мірою зумовлена

освоєнням фольклору. І це цілком закономірно, адже літературно-естетичні

погляди письменника, його світогляд взагалі формувались під

безпосереднім впливом народної творчості. Пісенність, звичаї, обряди,

казки, легенди, перекази, повір’я, яскраві характери сільських

дотепників та витівників — то атмосфера, у якій народжувався, міцнів і

утверджувався інтерес І. Нечуя-Левицького до світу живого народного

поетичного світосприймання. Досвітки, співи матері та дворових дівчат,

фольклористичні зацікавлення батька, який кохався в історії рідного краю

і охоче передавав дітям оповіді старожилів про давнину та місцеві події,

зворушували серце і душу хлопчика, малювали в його багатій уяві картини

з життя героїв фольклору.

 

Тому розповідаючи про дитячі роки майбутнього письменника, учитель

наведе ряд фактів з листів, зробить огляд праць І. Нечуя-Левицького з

питань фольклору та етнографії і тим самим розкриє джерела формування

його поетичного світосприйняття. Доцільно тут навести уривок з листа до

О. Кониського від 1 травня 1876 року, у якому письменник згадує, як баба

Мотря часто водила його з собою по селу на хрестини, весілля та

похорони. Під час відвідин родичів та знайомих хлопчика особливо вабила

веселкова гама вишиваних рушників «та повиліплювані на грубах здорові

орли».1 Уже з цього свідчення стає очевидним, що увагу майбутнього

письменника привертали явища і деталі побуту, які своєю емоційністю,

грайливістю та яскравістю барв і тонів надзвичайно виразно передають

багатство і принадність духовного світу українського селянства.

 

Інтересом до народної психології, етики та естетики, продовжить учитель,

позначені й фольклорні записи, фольклористичні та етнографічні праці

письменника. Так, поведінку героїв пісень «Летять галочки у три

рядочки», «Зажурилась, заклопоталась» та ін., записаних І.

Нечуєм-Левицьким2, визначає виняткова скромність, повага до батьків і

друзів, глибока пристрасність та разом з тим стриманість почуттів

закоханих. Світлий опоетизований смуток, як вияв значно пізніших уявлень

про людину і світ, органічно поєднується в них з найдавнішими шарами

народної свідомості, що знаходить свій вияв у образах калини, орла,

зозулі, голуба, голубки, соловейка і т. д., які досить часто становлять

психологічну паралель до відповідних настроїв і переживань ліричного

героя. Такі твори не раз були джерелом засобів відтворення

соціально-психологічних станів у повістях та оповіданнях І.

Нечуя-Левицького.

 

Винятково важливої ролі у становленні і розвитку реалізму надавав

письменник і комічному. Він вважав, що «гумористика й сатира, природжені

загалом українському народові, можуть тільки розвиватися і животіти на

реалістичному ґрунті, на ґрунті живого людського живоття, а не помершого

староття, мертвої романтичної трухлятини, що животіла тільки в мріях та

уяві стародавніх романтичних письменників» [Х; 178]. Тому-то в народному

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ