UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМова і політика (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5775
Скачало452
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мова і політика

 

Мова і свідомість

 

Асиміляція у перекладі з латини означає «уподібнення». Асимілювати народ

— це примусити його відмовитися від своєї мови, звичаїв, традиційної

культури, тобто змусити його перестати бути собою, уподібнити до

народу-колонізатора і, в кінцевій меті, злити з цим народом.

 

Суть асиміляційного процесу корениться передусім у розмиванні поняття

«рідна мова». Згідно з класичним визначенням, «рідна мова» — це

материнська мова, перша мова, яку засвоює дитина в родинному

спілкуванні. З переходом на іншу мову все ширших верств населення це

фундаментальне для духовного життя нації поняття розмивається.

 

Тактику асимілятора найточніше сформулювала Леся Українка в драматичній

поемі «Оргія». Суть діяльності Мецената у завойованій країні — «добром і

ласкою примусити всіх видатних чужинців Рим любити. Хто любить — той

уподобитись може до любого і тілом, і душею».

 

«Примусити любити», прийняти чуже як своє — у цьому й полягає мета

культурної асиміляції, що здійснюється передусім через нав’язування

своєї мови. Так руйнується основний психологічний механізм колективного

самозбереження і самозахисту.

 

Між національною свідомістю і національною мовою існує тісний зв’язок, і

деформації в національному самоусвідомленні спричиняє передусім мовна

асиміляція.

 

Масовий перехід на іншу мову послаблює незримий духовний зв’язок народу

із своєю землею. «Я був ірландець, — писав Бернард Шоу у передмові до

«П’єс неприємних», — а відтак у мене нізвідки було взятися патріотичним

почуттям ні до тієї країни, яку я покинув, ні до тієї, що її розорила».

Зізнання Бернарда Шоу виразно показує те відчуження від обох культур,

почуття порожнечі, що деформує національну свідомість у результаті

мовної денаціоналізації. У позиції великого ірландця, що вклав свою

творчу енергію в розвиток англомовної культури, проглядає й підсвідоме

прагнення позбутися дискомфортного почуття роздвоєності між двома

націями, зняти з себе моральний тягар зради своїй культурі.

 

Порушення нормального розвитку країни внаслідок масової денаціоналізації

підтверджує й демографічна ситуація в Ірландії. Лише масовим поширенням

почуття відчуженості від своєї землі можна пояснити той факт, що

Ірландія — чи не єдина в Західній Європі країна, чисельність населення

якої постійно зменшується внаслідок масової еміграції. У США ірландців

уп’ятеро, а в Канаді втричі більше, ніж на батьківщині.

 

Ущербну національну самоідентифікацію значної частини української

людності породжує не тільки недостатня обізнаність із своїм історичним

минулим, а й переважно викривлена мовна ситуація. Це вона масово

продукує тип конфліктної мовної свідомості й поширює явище, що в науці

називають запозиченим із соціальної психології терміном «ненависть до

самого себе» або «самоприниження». Психологічний механізм

самоідентифікації з мовною групою, яка домінує, і самоприниження виникає

внаслідок підсвідомого зусилля уникнути відповідальності, що падає на

кожного представника зневаженої мови. Зворотний бік національного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ