UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНа городі бузина, а в Києві дядько, або чим Шевченко не догодив критиці (до 190-річчя від дня народження Великого Кобзаря) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3512
Скачало272
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

На городі бузина, а в Києві дядько, або чим Шевченко не догодив критиці

(до 190-річчя від дня народження Великого Кобзаря)

 

У Концепції літературної освіти загальноосвітньої школи однозначно

сказано, що «література як шкільний предмет усе більше стає носієм

народної моралі, загальнокультурних цінностей, засобом розвитку

історичної пам’яті, формування національної свідомості» [9].

Аксіоматично означена теза охоплює повну гаму навчально-виховної місії

художньої літератури в усіх типах середніх навчальних закладів.

 

Періодичні зрізи якості знань, вивчення стану методичного забезпечення

навчально-виховного процесу в регіоні (і не тільки), творчі дискусії на

обласних семінарах-практикумах, масові заходи гуманітарного спрямування,

бесіди з учителями після відвіданих уроків, міркування над учнівськими

творами, інші обстеження свідчать, що вагомим резервом щодо здійснення

морального і національно-патріотичного виховання є формування світогляду

і життєвої позиції підростаючого покоління вихованців на прикладах життя

письменників. Особливо вдячним матеріалом для цього є життєписи Григорія

Сковороди, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса

Шевченка, Івана Франка, Бориса Грінченка, Павла Грабовського, Михайла

Коцюбинського, Лесі Українки, Миколи Хвильового, Остапа Вишні,

Олександра Довженка, Олеся Гончара, Василя Симоненка, Василя Стуса та

інших вітчизняних митців, котрі для нас були й залишаються прикладами

самовідданого служіння Батьківщині.

 

Таке виховання конче необхідне, адже внаслідок негативного впливу

розгнузданої демократії в Україні початку третього тисячоліття

спостерігається різка зміна моральних категорій суспільства, докорінне

деформування пріоритетів читацьких інтересів у бік прагматизму. Більш

того, сьогоднішня молодь передбачає читати розважальну літературу, грати

в різні ігри на комп’ютері. Останнім часом усе більше захоплює Інтернет,

звідки за кілька хвилин можна отримати односторінковий зміст роману

«Анни Кареніної», вже не кажучи про телебачення, котре заполонили

бойовики і порнографія. Відтак сучасна молодь проводить дозвілля

здебільше не за читанням книг, а в кращому разі за розгадуванням

примітивних кросвордів.

 

Ми й раніш намагалися привернути увагу педагогічної громадськості до

нагальної проблеми протистояння тенденціям утилізації художньої

літератури як виду мистецтва, проте тоді були визначені лише її контури

[3, 4]. Сьогодні хотілося б глибше зануритись у ці болючі проблеми

виховання української юні. Отже, тему запропонованої розмови підказує

саме життя.

 

Педагогічний досвід переконує, що результат виховного процесу на уроках

літератури чи в ході проведення відповідних позакласних заходів, а

зокрема присвячених ювілейним датам митців, позитивний тільки при умові,

якщо вчитель правильно добирає і використовує приклади з життя митців.

Якщо ж через недосвідченість чи з інших причин він стане зловживати

біографічними деталями, смакуватиме сумнівними дрібничками — лише

нашкодить справі.

 

Чому так ставиться питання? Діалектика життя, мабуть для рівноваги,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ