UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПодолання людиною простору і часу в міфічному аспекті втечі та митарств (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2174
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Подолання людиною простору і часу в міфічному аспекті втечі та митарств

 

Подорож як митарство і спокута у романі Р. Іванчука «Орда» реалізуються

в основному і передусім через образ гетьманського священика Єпіфанія.

«Параліч безвольності», що охопив його тіло як найбільшу для живої

істоти в світі цінність, духовна неміч, яку породив страх від побаченої

батуринської різні, добровільно-примусова, майже гіпнотична

підпорядкованість зрадникові полковнику Носу вступають у

причинно-наслідковий зв’язок до того кульмінаційного моменту, коли

вчорашній гетьманський сповідник мусить проголосити своєму колишньому

покровителю анафему. І хоч самого прокляття священик не вимовляє, а

тільки кричить від жаху «Армагеддон!» — його крик сприйнято саме за те

прокляття, якого вимагав цар, а якщо сприйнято масами, то й виголошено

одиницею. Причиною такої метаморфози біблійного слова стає те, що його

проголосила вже бездуховна особа, істота, яка не зробила правильного

вибору ще в Батурині, оскільки лише внутрішньо страждала замість того,

щоб здобутися на зовнішній протест, зате виправдуючись перед собою, що

нічого іншого не можна було зробити. По суті, Єпіфаній ще тоді вчинив

відступ і став на бік Носа, коли не відмовився бути разом, не погидував

стояти поруч з призвідцею батуринської різні, вибрав право бути

бездіяльно присутнім при катуванні рідного народу. Перша кара за рятунок

фізичного тіла — фізична: Єпіфаній несподівано відчуває чоловічу неміч

перед вродливою молодицею, яка й прийняла його в хату, щоб віддатися

солодкому гріху, а цей вродливий і здоровий зовні священик виявився ні

на що не здатний. Єпіфаній відчуває не тільки страшний сором, а й для

себе самого робить висновок, що він усередині мертвий, отже, мертва його

душа, а тіло зазомбоване полковником Носом на одну справу: «Йди, отче, у

стан Мазепи і вбий його!» Проте якась частинка до кінця несконалої душі

переконує Єпіфанія, що не вбивати гетьмана треба, а ставати на коліна й

просити зняти наслання, благати звільнити від Носового навіювання і від

гріха. Ця частинка конаючої душі веде його у лютий мороз далі, в пошуках

гетьмана, та не може повернути Єпіфанієві священицького сану. Те, що

колишній священик забув слова Літургії і тепер вивергає тільки

блюзнірські прокляття, те, що втратив право вінчати й хрестити, а тому

ці таїнства в його виконанні перетворюються на смерть для

новонародженого й ненависть між тими, які досі з любові бажали

побратися, свідчить про падіння людської істоти на саме дно тварного в

ній, у ту прірву, яку між Єпіфанієм і Богом буде долати лише Єпіфаній,

якщо ще колись на це взагалі спроможеться. Гегель, розробляючи концепцію

відчуження, за якою світ й інші люди перетворюються у чужих для

конкретної особистості, наголошував на тому, що така особистість ніби

опиняється поза соціумом, навіть живучи в соціумі. Відчуженість

починається з того часу, коли людина з якоїсь причини тягне з важливим

рішенням до того часу, поки це рішення стає неможливим взагалі. Про

подібне явище йдеться ще у Старому Завіті. Виявляється, й тут людина

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ