UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПодолання людиною простору і часу в міфічному аспекті втечі та митарства (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3281
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Подолання людиною простору і часу в міфічному аспекті втечі та митарства

 

У світовому мистецтві всіх його проявів, у тому числі в літературі,

малярстві, музиці та кіно, тема втечі, блукання, подорожі, тобто

подолання насамперед простору, є однією з провідних. Більш розробленою

від цієї теми є хіба що тема кохання та тема добра і зла. Міфічний

аспект дороги як часового проміжку випробувань і просторового аспекту

набуття нового досвіду та вражень прослідковується ще з часів античної

літератури. Якщо для прикладу взяти навіть найбільш відому «Одіссею», то

можна привідкрити дещо нові і водночас вічні параметри міфу в цьому

творі. Одіссей стає мореплавцем не з власного бажання, а з волі богів,

яких не встиг зрозуміти й умилосердити. Це зовсім не романтик і не шукач

пригод, оскільки протягом довжелезної поеми і стількох років блукань

герой є по-справжньому допитливим тільки двічі: коли хоче побачити

циклопа і коли наважується послухати співи сирен. Водночас Одіссей — не

егоцентрична особистість і навіть не типовий герой античного часу, який

мріяв отримати з рук богів амброзію і нектар для продовження свого життя

без кінця, оскільки його не зманила навіть перспектива стати

безсмертним, що йому пропонувала самотня богиня Каліпсо. Уся подорож

Одіссея вкладається в рамки набору різного роду випадковостей долі й

абсолютної беззахисності перед дією невмолимого фатуму земної людини,

яку в будь-яку хвилину метафізичне Щось може перетворити в пил, прах,

ніщо. Проте уважно читаючи текст, натрапляємо на мимовільні підказки і

переконуємося, що подорож Одіссея не така вже й безглузда, що він

виявився сильнішим від значно потужнішого за його людське тіло й душу

метафізичне Щось, адже з Нікого, яким став на початку своєї подорожі та

яким сам назвав себе в кульмінаційний момент смертельної небезпеки,

повернувшись, він знову стає Одіссеєм, царем Ітаки. А стати йому кимось,

особою з іменем і статусом, виявляється, допомогло палке бажання

залишитися земною людиною, тобто недосконалою істотою, вибір своєї

смертності, а не безсмертя, бажання не забути дату свого повернення

додому, тобто знайти нову точку відліку для продовження свого

призначення у світі цивілізованому, упорядкованому, державному, адже

перебування в хаосі, чим стала вся його морська подорож, — це не

реалізація задумів і бажань, а звичайнісінька боротьба за життя і

звичайнісіньке виживання в екстремальних умовах. Просте з-під тексту

Гомерового твору просвічується й дещо інше тло, яке накладає метафізичну

проекцію на описані події: «Поема про повернення, розгорнута в просторі,

упирається в час. Ітака існує, і все ж вона більше не Ітака, не колишня

Ітака. У простір поступово проникає час, який змінює все. Старий пес

Аргус, упізнавши свого господаря, умирає... Одіссей плаче, коли у

феакійців чує Демодока, який прославляє його у своїй пісні в третій

особі, начебто він уже вмер. Він проходить через болючий досвід незгоди

із собою» [3; 62]. Одіссей живий, але він уже інший, ніж був до

подорожі, під час подорожі, в уяві людей, які його знали раніше і ще

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ