Реферат на тему:
Роль засобів мистецтва в активізації і формуванні емоцій та почуттів
На сучасному етапі важливим є здійснення процесу пізнання в такий
спосіб, щоб особистість здобувала досвід емоційно-ціннісного ставлення
до світу через вивчення учнями мовних явищ в етично-естетичному аспекті,
шляхом сприймання й інтерпретації творів музики й живопису.
Сюди входить не лише сприймання окремих творів мистецтва, а й загальне
естетичне виховання особистості, формування художнього смаку, інтересів
і потреб, розвиток естетичних суджень про мистецтво. Розвиток здатності
естетичного сприймання здійснюється шляхом активізації учнів у процесі
мовленнєвого розвитку засобами музики та живопису.
Аналіз сучасного стану мовлення школярів свідчить, що більшість із них у
своїй мовленнєвій діяльності рідко будують емоційні, багаті на
виражальні засоби висловлювання. В основному усне і писемне мовлення
учнів містить велику кількість помилок, зумовлених діалектним оточенням,
недоліками у навчанні мови, а також загальною невисокою мовленнєвою
культурою.
Огляд педагогічної і методичної літератури попередніх десятиліть
показує, що проблеми розвитку зв’язного мовлення висвітлювались у працях
І.О. Синиці, О.М. Біляєва, Н.І. Демченко, С.Ф. Іванової, Т.О.
Ладиженської, Г.Т. Шелехової та ін. У своїх дослідженнях вони певною
мірою розглядали й тему використання музики і живопису на уроках мови,
які пробуджують творчу думку, вчать розуміти і передавати словами почуте
і побачене, збагачують лексичний запас і допомагають усвідомити суть
того чи іншого поняття. Аналізуючи картину чи музичний твір, школярі
набувають навичок правильного викладу своїх думок, розвивають уяву. Це
забезпечує подальше невимушене спілкування на різні теми, опанування
лексичних і граматичних засобів мови, культурою мовлення, що є
невід’ємним складником загальної культури людини.
Проте стан методичної розробки цієї теми не можна вважати задовільним,
оскільки відсутня система роботи, яка б включала підсистеми: а) твори
музики та живопису, рекомендовані для використання на уроках мови; б)
методи і прийоми їх застосування у процесі розвитку зв’язного мовлення.
У своїй статті ми поставили за мету розкрити роль засобів музики і
живопису в розвитку і збагаченні емоційної сфери учнів.
У розвитку емоцій і почуттів великого значення набуває художнє
сприймання. У працях багатьох психологів художнє сприймання
розглядається як форма прояву активності суб’єкта. Ш.А. Надірашвілі,
наприклад, підкреслює, що «при класифікації теорії сприймання велике
значення надається принципу активності. Сприймання вважається активним
процесом… не можна зрозуміти специфіку сприймання, якщо цей процес не
буде розглядатися як активність суб’єкта» [4; 157], яка виявляється у
його зацікавленості предметом сприймання, потребі нового спілкування з
мистецтвом. О.Н. Органова відзначає, що сприймання треба визначати, як
«процес взаємодії естетичного об’єкта з суб’єктом, у результаті якого
здійснюється задоволення потреб останнього» [5; 149].
Художня потреба — різновид духовної потреби, в якій виражається
об’єктивна необхідність людини в художній діяльності — творенні та
освоєнні мистецтва. Роль художньої потреби в естетичному розвитку дуже
важлива, тому що завдяки їй формується установка на естетичне сприйняття
дійсності. Мистецтво «переключає» художні потреби в естетичні,
наповнюючи їх пізнавальним змістом.
За дослідженнями психологів (Р. Сперрі, Дж. Боугена, М. Газзаніга, М.
Зденек) найбільш ефективною художня, творча діяльність стає можливою
тоді, коли працюють ліва і права півкулі головного мозку, коли логічне
мислення поєднується з інтуїцією.
Головний мозок має симетричну будову і складається з двох півкуль, що
дзеркально відображають одна одну. Великі півкулі головного мозку
пов’язані між собою пучками волокон (комісуарами), які називаються
мозолистим тілом, включають у себе велику кількість структурних
утворень, створюючи в спільній діяльності з підкорковою областю єдину
функціональну систему — мозок.
Перші дані про роздільну діяльність півкуль головного мозку були
отримані нейрофізіологами Р. Маєрсоном та Р. Сперрі. Вони зробили
висновки про те, що кожна півкуля може взаємодіяти самостійно і
навчатись незалежно від іншої, але самі сліди навчання в кожній півкулі
фіксуються протягом навчання, а не після його завершення. Це стосувалося
лише зорової інформації, завдяки особливостям якої інформацію, що
сприймається, можна вибірково направляти до різних півкуль.
Про сприймання різними півкулями акустичної інформації йдеться в
монографії нейропсихолога М. Газзаніга «Розчеплений мозок».
У ході досліджень Р. Сперрі, Дж. Боугена, М. Газзаніга було встановлено,
що кожна з півкуль головного мозку по-різному обробляє інформацію і має
свої галузі спеціалізації. Ці відкриття призвели до активного вивчення
діяльності кожної з півкуль головного мозку окремо. У ході проведених
досліджень було встановлено, що ліва півкуля відповідає за обробку
вербальної інформації, логічне мислення, а права півкуля, навпаки,
спеціалізується на інтуїції, просторовому орієнтуванні, і завдяки цьому
наявне відчуття цілісності. Крім сприймання цілого, права півкуля
відповідає за вираження почуттів. Дослідження М. Зденек та Дж. Боугена
довели, що розділення півкуль головного мозку призводить до зникнення
творчих здібностей. Люди творчого мислення потребують існування зв’язку
між півкулями, з допомогою якого вони могли б взаємодіяти і обмінюватися
інформацією.
За дослідженнями психологів, у 95 % людей обробкою вербальної інформації
займається ліва півкуля, що пов’язана з логічними і аналітичними діями,
а права півкуля спеціалізується на інтуїції та уявленні.
У значної кількості дорослого населення така функція правої півкулі, як
уява, практично не використовується. Однак з допомогою спеціальних вправ
можна розкрити і розвинути здібності правої півкулі, у тому числі й
уяву. Але розвивати праву півкулю необхідно для того, щоб між півкулями
зберігався баланс, що забезпечує найбільш ефективну роботу.
У своєму дослідженні М. Зденек викладає програму розвитку правої
півкулі, що складається з 67 вправ, поділених на 11 категорій [3].
z
: пороги виявлення тривалих тонів при вимірах на правому та лівому вухах
однакові. Виключення правої півкулі завжди утруднює пізнання інтонацій,
транспортних та побутових шумів, а головне — музичних мелодій, а
виключення лівої півкулі — погіршує знаходження та пізнання
артикуляційних звуків мови. Отже, права півкуля впливає на мовленнєві
функції лівої, «мовленнєвої» півкулі. Цей факт говорить про взаємодію
півкуль головного мозку.
У мовленні розкривається спрямованість особистості: її інтереси,
потреби, погляди. Тісний зв’язок між мисленням і мовленням дає змогу
зрозуміти, що в мовленнєвих властивостях особистості відображається ряд
особливостей її мислення. Образному мисленню відповідає образне,
емоційне мовлення. Для характеристики культурного рівня людини важливе
значення має стиль мовлення. Емоційно-виразне мовлення — один із
найдієвіших засобів, які впливають на людину. Ось чому в педагогічному
процесі емоційне подання матеріалу просто необхідне.
Л.С. Виготський давав пораду педагогам, як виховувати почуття.
«Виховання, — говорив психолог, — завжди змінюване. Емоційні реакції
повинні складати основу виховного процесу… Тільки ті знання, що
пройшли через почуття учня, можуть прищеплюватися. Момент схвилювання,
небайдужості повинен служити початковим пунктом кожної роботи» [2].
Чим більше переживань від твору мистецтва, тим сильніший його вплив на
людину. «Будь-яке почуття, будь-яка емоція прагне втілитися у відомі
образи, що відповідають цьому почуттю, — писав відомий психолог Л.С.
Виготський. — Емоція володіє, таким чином, ніби здатністю добирати
враження, думки й образи, які співзвучні тому настрою, що володіє нами в
дану хвилину» [1; 15].
Л.С. Виготський намагався пояснити природу емоційних реакцій. У почуттях
психологи розрізняють три моменти: 1) сприймання певного предмета чи
події, або ж уявлення про нього; 2) викликане цим почуття; 3) тілесне
вираження цього почуття.
Л.С. Виготський пояснює психологічну природу емоцій, розглядає основи
для розвитку емоційної поведінки. Він виділяє три групи емоцій:
1) емоції, що викликають позитивні почуття;
2) негативні почуття;
3) «емоційну байдужість» у поведінці.
У всякому відчутті є свій емоційний тон. У зорових та слухових
подразненнях це знайти значно важче, але легко довести, що всякий колір,
всяка форма, звук мають єдину, що належить тільки їм, окрасу почуття.
Одні кольори, наприклад, заспокоюють людину, інші, навпаки, збуджують і
т. д. Таким чином, емоційна реакція, на думку Л.С. Виготського, —
вторинна реакція — є могутнім організатором поведінки. У ній
реалізується активність людського організму. Емоції були б непомітними,
якби вони не були активними. Активний характер емоційних реакцій
найкраще пояснюється теорією Вундта про три виміри почуттів, де кожний
вимір має два спрямування. Почуття може проходити: 1) у напрямі
задоволення чи незадоволення; 2) збудження чи «пригнічення»; 3)
напруження і розслаблення.
Три виміри всякої емоції означають усе той же активний характер почуття.
З метою активізації емоцій почуттів учнів можна використати декілька
вправ, запропонованих М. Зденек. Наприклад, вправа під назвою
«Спрямована зорова уява» може успішно використовуватися на уроці
української мови як підготовка до сприймання тексту. Оскільки мислення
правої півкулі відбувається не через слова, а образи, метафори і
символи, учням можна запропонувати уявити всі образи, слухаючи музику
або розглядаючи картину: відчути запах, звук, смак, гаму кольорів.
Такий експеримент ми проводили, готуючи до написання переказу з
елементами опису («Запах осені»), де учням пропонувалось уявити всі
образи, пов’язані з картиною І. Остроухова «Золота осінь» та піснею
«Осіннє золото» (на сл. Д. Луценка). У результаті активізації почуттів
та власного досвіду в учнів відчувався емоційний підйом і бажання
намалювати уявні образи.
Вправа «Стимуляція почуттів» використовувалася нами як активізація
спогадів з минулого. Значення спогадів залежить від людини: вони можуть
бути джерелом натхнення в творчих пошуках. Стимуляція почуттів допоможе
людині насолодитися оточуючим світом, глибше відчуваючи подив і
задоволення. Після екскурсії до лісу (5 клас), під час опрацювання
культурологічної теми «Краса врятує світ», учням було запропоновано
активізувати свої почуття і спогади за допомогою пісні «Гаї шумлять»
(сл. П. Тичини, муз. Г. Майбороди). Дітям пропонувалося послухати музику
з уважністю, відчуваючи звуки кожного інструмента, перш ніж дозволити
собі зануритися у мрії і прогулятися лісом, розрізняючи кожен запах.
Учні спрямовували свої почуття, щоб виявити нові прекрасні сторони
довкілля.
Відчуття в такому разі не керуються безпосередньо правою півкулею мозку,
але спосіб, за допомогою якого вони активізують почуття і спогади правої
півкулі, робить їх важливим елементом сприймання.
І в прямому, і в метафоричному значенні, коли покращується почуттєве
сприймання, людина збагачується духовно.
Активізацію емоцій і почуттів за допомогою засобів музики використовує у
своєму педагогічному досвіді вчитель Л.Я. Перейма з Тернопільщини.
Надаючи перевагу таким важливим культурологічним темам, як роль
Батьківщини, рідної оселі, пісні, героїчного минулого у житті українців,
вона успішно використовує на уроках мови актуалізацію чуттєво-емоційного
досвіду шляхом бесід на моральну тему, розповіді та використання
музичних творів (розповідь на фоні музики) [6; 47-62].
Отже, на основі викладеного вище можна зробити такий висновок: найбільш
ефективна творча діяльність учнів на уроці стає можливою за умов
активізації емоцій і почуттів дітей, коли цілісно працюють ліва і права
півкулі, коли логічне мислення поєднується із здатністю сприймати,
уявляти і фантазувати.
Література:
1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в школьном возрасте. — М.,
1967.
2. Выготский Л.С. Педагогическая психология. — М., 1991. — С. 128-302.
3. Зденек М. Развитие правого полушария / Пер. с англ.; Худ. обл. М.В.
Драко. — Мн.: ООО «Попурри», 1997. — 320 с: ил.
4. Надирашвили Ш.А. Психологическая природа восприятия. — Тб., 1970.
5. Органова О.Н. Специфика эстетического восприятия. — М., 1975.
6. Перейма Л.Я. Нестандартні уроки з української мови та літератури. —
Тернопіль: Мандрівець, 2003.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
