UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2225
Скачало217
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

«Титарівна» Тараса Шевченка й Марка Кропивницького

 

У 80–90-х роках ХІХ ст. щойно створений український професійний театр

дуже гостро відчував репертуарний голод. Обумовлено це було насамперед

тим, що національне театральне мистецтво протягом багатьох десятиліть

розвивалося в умовах постійних утисків та обмежень з боку російського

царизму. Одним із таких обмежень була, зокрема, заборона перекладати

українською мовою п’єси зарубіжних драматургів. Отож, цілком природно,

що провідні діячі молодого українського театру, насамперед Марко

Кропивницький і Михайло Старицький, у якійсь мірі знаходять вихід у

тому, що пристосовують для потреб національної сцени кращі зразки

української і світової літератури. Притому це були не тільки

малосценічні драми й комедії, а також прозові і поетичні твори. Інколи

за основу сюжету п’єси бралась навіть народна пісня (наприклад, «Ой не

ходи, Грицю, та й на вечорниці», за якою спочатку В. Александров, а

потім М. Старицький створили свої однойменні драми). Формально такі

переробки не підлягали забороні і давали можливість поповнити небагатий

національний репертуар, а отже, хоч якось зарадити тому тяжкому

становищу, в якому опинилась у другій половині ХІХ ст. українська

культура.

 

Вітчизняні дослідники неодноразово звертали увагу на те, що саме завдяки

вдалому переосмисленню та переробці чимало цікавих творів європейських і

вітчизняних письменників не тільки стали відомі масовому глядачеві, а й

зажили неабиякої популярності. Характерним прикладом є комедія того ж

Старицького «За двома зайцями» (за п’єсою Нечуя-Левицького «На

Кожум’яках»), котра не сходить зі сцен українських театрів і в наші дні.

За її сюжетом знято два високорейтингові кінофільми. Взагалі Старицький

чи не найчастіше з усіх українських драматургів використовував у своїх

п’єсах фабули творів інших авторів. У ті часи це було звичайною

практикою.

 

Проте досить активно працює в цьому напрямку і Кропивницький. З-під пера

письменника виходять драматичні твори за сюжетами Ж-Б. Мольєра, М.

Гоголя, І. Котляревського, Є. Гребінки, О. Стороженка, І. Гушалевича. Не

залишилася поза увагою митця й духовна спадщина його улюбленого поета

Тараса Шевченка. Вперше до творчості Кобзаря Кропивницький звернувся ще

1872 року, коли написав за його поемою «Невольник» однойменну драму, яка

протягом багатьох десятиліть користувалася великим успіхом у глядачів,

особливо коли роль Коваля виконував автор, а Ярину грала Марія

Заньковецька.

 

На початку 1890-х років Кропивницький створює ще одну п’єсу за

шевченківським сюжетом. Цього разу він перероблює для сцени поему

«Титарівна». На жаль, однойменний твір Кропивницького (друга назва —

«Глум і помста») за життя автора в Наддніпрянській Україні побачив світ

лише в понівеченому цензурою вигляді, що суттєво позначилося на його

художніх якостях. Мабуть, саме тому вітчизняна критика й не приділила

йому належної уваги. Хоча, на думку Олени Пчілки, і в цьому варіанті

драматург досить вдало зумів намалювати «загальну «народну» сцену, як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ