UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШпаргалка
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось42085
Скачало1546
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ається швидке прийняття рішень, здатність правильно зрозуміти

конкретні завдання

 

Тема 9.

 

1. Політична свідомість..

 

Політична свідомість — це духовне утворення, яке включає в себе

політичні ідеї, погляди, уявлення, традиції, соціально-політичні почуття

народу, що відбивають найбільш істотні економічні, соціальні, політичні

та духовні інтереси людей, що мають бути реалізовані через інститути

політичної системи. Політична свідомість завжди конкретно історична,

вона відбиває інтереси конкретних людей в конкретній країні з певним

рівнем економічного й духовного розвитку. Першим важливим компонентом

політичної свідомості є політичні знання та сформовані на їхній основі

типові політичні уявлення про різні аспекти політичного життя

суспільства.Необхідно зауважити, що політичні знання та уявлення, як і

політична свідомість в цілому, функціонують на двох рівнях: буденному та

теоретичному. Буденна політична свідомість — це сукупність ідей, уявлень

та знань, які виникають безпосередньо з буденної практики того чи іншого

класу, соціальної верстви або групи людей чи окремих індивідів. Буденна

політична свідомість характеризується чітко вираженими

соціально-психологічними рисами: соціальними почуттями, настроями,

емоціями, імпульсивністю, гостротою сприйняття політичних процесів,

подій та рішень. Більш високим рівнем політичної свідомості можна

вважати політико-теоретичну свідомість. Вона являє собою сукупність

ідей, уявлень, поглядів, знань та вчень, що виникають на основі

наукового дослідження політичних відносин, процесів, інститутів,

проникнення в їхню сутність, глибинні взаємозв'язки і суперечності,

закономірності розвитку.

 

4. Місце і роль консерватизму та неоконсерватизму в пол. житті

 

за часів «класичного консерватизму» його прихильники виступали проти

ідей технократії, неподільного панування ринку, що під такими гаслами

буржуазія почала боротьбу з феодалізмом. Вони відкидали можливість

установлення рівності людей, домагалися формування суспільства на

засадах ієрархії, збереження станових привілеїв, спадкової влади.

Консерватори закликали до відновлення монархії та відродження

традиційних цінностей феодально-аристократичного устрою: «гармонії» і

«порядку» середньовіччя, селянських громад, сім'ї, школи, церкви, тобто

всього того, що, на їхній погляд, об'єднувало суспільство, забезпечувало

його єдність та наступність у розвитку. Найбільш цікавим є вчення

консерватизму про природу суспільства й суспільного життя.

Консерватори-традиціоналісти не сприйняли основної ідеї просвітництва

про потребу розглядати суспільство тільки з позицій розуму й природного

права. На їхній погляд, суспільство не є результатом взаємодії людей, а

держава виникла не через угоду між ними, як стверджували прихильники

теорії суспільного договору. Зміцнення позицій неоконсерватизму в науці

та ідеології відбувається одночасно з посиленням відповідних ідей та

настроїв у політичному житті. Особливо яскраво це виявилося в США та

Великобританії, де Р. Рейган і М. Тетчер, що виступали з позицій нового,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] 43 [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ