.

Народовладдя в Україні та форми його здійснення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
590 7527
Скачать документ

Реферат на тему:

Народовладдя в Україні та форми його здійснення

Як зазначалось, народ України є носієм суверенітету та єдиним джерелом
влади, здійснює владу прямо і через представницькі (виборні) органи.
Безпосередня демократія здійснюється шляхом прямого волевиявлення
народу. Існує багато форм безпосередньої демократії, але ст. 69
Конституції прямо закріплює лише дві — вибори і референдум.

Найдавнішою і найпоширенішою формою безпосередньої демократії, а також
обов’язковим атрибутом представницької демократії є вибори. Цю форму
безпосередньої демократії можна визначити як процедуру формування
державного органу або надання повноважень посадовій особі, що
здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб за умови, що на
кожний отриманий таким чином мандат можуть претендувати в установленому
порядку два чи більше кандидати. Залежно від органу, який обирається на
виборах, вони бувають парламентські (тобто вибори народних депутатів
України), президентські, вибори до Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів.

Враховуючи підстави проведення виборів, вони поділяються на чергові,
позачергові (дострокові), проміжні (наприклад, замість народного
депутата, який достроково припинив свої повноваження), повторні (у разі,
якщо вибори були визнані недійсними або такими, що не відбулися).

Залежно від територіальних меж проведення вибори бувають
загальнонаціональні та місцеві.

Виборче право у теорії конституціоналізму розглядається в об’єктивному і
суб’єктивному аспектах.

Об’єктивне виборче право — це сукупність норм права, які регламентують
порядок формування представницьких органів держави і органів місцевого
самоврядування. Основними правовими джерелами, де сконцентровані
відповідні норми, є Конституція України, Закони України «Про вибори
народних депутатів України» від 18.10.01, «Про вибори Президента
України» від 05.03.99, «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських,
селищних, міських голів» від 14.01.98, «Про вибори депутатів Верховної
Ради Автономної Республіки Крим» від 12.02.98, «Про особливості участі
громадян України з числа депортованих з Криму у виборах депутатів
місцевих Рад в Автономній Республіці Крим» від 06.04.95, «Про Центральну
виборчу комісію» від 17.12.97, норми законодавчих актів інших галузей
права (наприклад, норми ст.ст. 157—160 Кримінального кодексу України,
які передбачають відповідальність за порушення виборчих прав громадян),
рішення Конституційного суду України щодо тлумачення виборчого
законодавства, рішення Центральної виборчої комісії, а також міжнародні
договори.

Суб’єктивне виборче право — це закріплене у ст. 38 Конституції і
гарантоване державою право громадян України обирати (активне виборче
право) і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування (пасивне виборче право). Суб’єктивне виборче право може
бути здійснене належним чином лише за умови визнання і дотримання
головних принципів, покладених в його основу. До них належать:

— принцип вільних виборів, який полягає у добровільності участі громадян
України у виборах. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у
виборах. Ухилення громадян від участі у виборах називається
абсентеїзмом;

— принцип загальності, відповідно до якого право голосу на виборах і
референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення
18 років (ст. 70 Конституції). Будь-які прямі або непрямі привілеї або
обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору
шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та
соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними
або іншими ознаками, крім передбачених Конституцією України та Законами,
забороняються. Має право голосу на загальнонаціональних виборах
громадянин України, який проживає або перебуває за межами України на
законних підставах. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом
недієздатними. Право голосу на місцевих виборах мають лише громадяни,
які проживають на території відповідних адміністративно-територіальних
одиниць. Крім того, встановлюються певні обмеження щодо пасивного
виборчого права. Насамперед, це віковий ценз (досягнення на момент
виборів 21 року кандидатом у народні депутати і 35 років кандидатом у
Президенти України), ценз осідлості (проживання в Україні перед днем
виборів 5 років кандидатом у народні депутати України і 10 років
кандидатом у Президенти України). Окрім того, можуть встановлюватись й
інші обмеження або вимоги (наприклад, не можуть бути висунуті
претендентами на кандидати у Президенти України громадяни, які
перебувають у місцях позбавлення волі або мають судимість за вчинення
умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у
встановленому законом порядку);

— принцип рівного виборчого права, згідно з яким кожний виборець має
рівну кількість голосів з іншими виборцями;

— принцип прямого виборчого права, який ґрунтується на положенні про те,
що виборні особи (тобто ті особи, які користуються пасивним виборчим
правом) обираються безпосередньо виборцями. У деяких країнах (наприклад,
вибори президента США) застосовується непряме виборче право, коли
виборці формують колегію виборців, яка вже безпосередньо визначає, хто
буде обіймати виборні посади;

— принцип таємного виборчого права, відповідно до якого контроль за
волевиявленням виборців забороняється, що передбачає цілу низку заходів,
як-то порядок утворення виборчих дільниць, участь спостерігачів, форма
бюлетеня, відповідний порядок голосування;

— принцип особистого виборчого права полягає в тому, що кожен виборець
бере участь у виборах особисто, і це право не може бути передане ним
іншій особі;

— принцип свободи агітації, причому як «за», так і «проти» того чи
іншого кандидата.

Вибори відбуваються з дотриманням певної процедури, яка передбачає
наявність різноманітних складових. Одним з таких елементів виступає
порядок формування виборчих округів, які за законодавством України
можуть бути одномандатними (від одного округу обирається один
представник) та загальнонаціональним (коли кандидат (кандидати) шукають
підтримку у населення всієї країни (наприклад, вибори Президента).

Принцип організації виборчих округів у поєднанні з порядком визначення
результатів виборів, встановлені в об’єктивному виборчому праві, носить
назву виборчої системи. Існує три основних види виборчих систем —
мажоритарна, пропорційна, змішана, які, в свою чергу, також поділяються
на підвиди.

>aaer

t

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020