Реферат на тему:
Правовий режим бюджетного фінансування
Під бюджетним фінансуванням прийнято розуміти безповоротний
безвідплатний відпуск коштів з державного та місцевого бюджетів на
виконання загальнодержавних функцій, функцій місцевого самоврядування та
забезпечення функціонування бюджетних підприємств, установ та
організацій.
До специфічних особливостей бюджетного фінансування належать: 1) кошти
на покриття витрат відпускаються тільки з одного бюджету за
підпорядкованістю підприємства, установи чи організації. Виняток
становить фінансування загальнодержавних заходів: боротьба з епідеміями,
ліквідація втрат від катастроф і стихійного лиха тощо; 2) бюджетні
установи фінансуються на основі встановлених економічно і науково
обґрунтованих нормативів залежно від сфер діяльності.
Бюджетне фінансування покладається на спеціально для цього уповноважених
посадових осіб (керівників бюджетних установ) — розпорядників бюджетних
коштів.
Бюджетна установа — це установа чи організація, визначена Конституцією
України, а також установа чи організація, створена у встановленому
порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки
Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за
рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні
установи є неприбутковими.
Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їх
керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття
бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів за обсягом наданих прав згідно зі ст. 21
Бюджетного кодексу України поділяються на головних розпорядників
бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головними розпорядниками згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України
можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, передбаченими
законом про Державний бюджет України, — органи, уповноважені відповідно
Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів
України забезпечувати їх діяльність в особі їх керівників, а також
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний
Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи
та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу
Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників; 2) за бюджетними
призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, —
уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують
діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади
Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними
призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, — керівники
місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх
секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та
інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій, виконавчих органів рад.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються
законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних
призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про
місцевий бюджет.
Бюджетне призначення — повноваження надане головному розпоряднику
бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний
бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та
часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.
3/4
A
TV„
†
O j R‚ 4!>#@#////////////eUe?eeeeeeeUee
dh`„?gdK&5
%них коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного
зобов’язання і здійснення платежів з конкретною метою в процесі
виконання бюджету.
До повноважень головних розпорядників бюджетних коштів належать права:
1) розробляти план своєї діяльності відповідно до завдань і функцій,
визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності
досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;
2) розробляти на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні
запити і подавати їх Міністерству фінансів України чи місцевому
фінансовому органу; 3) отримувати бюджетні призначення шляхом їх
затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про
місцевий бюджет, доводити у встановленому порядку до розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості
про обсяги асигнувань, забезпечувати управління бюджетними
асигнуваннями; 4) затверджувати кошториси розпорядників бюджетних коштів
нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством; 5) здійснювати
внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками
бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і
витрачанням ними бюджетних коштів; 6) одержувати звіти про використання
коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачів
бюджетних коштів та аналізувати ефективність використання ними бюджетних
коштів (ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Розпорядник бюджетних коштів відповідно до затвердженого бюджетного
розпису одержує бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження
кошторисів.
Бюджетний розпис — документ, в якому встановлюється розподіл доходів та
фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядником
бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної
класифікації.
Кошторис — це основний плановий документ бюджетної установи, який надає
повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає
обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх
функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до
бюджетних призначень.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять
видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Види кошторисів: індивідуальний — для кожної бюджетної установи;
зведений — по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі
дошкільні заклади та ін.), на централізовані заходи, які проводяться
відповідним органом управління; загальний — обсяги фінансування для
окремого органу управління (наприклад, загальний кошторис відділу освіти
включає зведені кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах,
дитячих дошкільних закладах і на централізовані заходи).
На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні
установи: установи соціальної сфери; освітні установи — школи, середні
спеціальні та вищі навчальні заклади; установи охорони природи; установи
охорони здоров’я; установи культури; установи Міністерства оборони,
прикордонних військ, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх
справ України; органи законодавчої та виконавчої влади, суди та
прокуратура.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
