UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерела права. Систематизація законодавства (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3272
Скачало579
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Джерела права. Систематизація законодавства

 

Форми юридичного встановлення, закріплення та виразу приписів (правил,

норм) називаються в науці про право джерелами права. Саме вони

відображають рівень демократизму суспільства та принципів організації

держави. Зміст права може закріплюватися в різних, але в той же час не в

будь-яких юридичних формах. Правильний вибір однієї з них надзвичайно

важливий.

 

Історії розвитку права відомі три основні способи державної діяльності

щодо створення правових приписів: санкціонування (закріплення) звичаю,

визнання прецеденту і законотворчість. Їм відповідають три види джерел

права: правовий звичай, прецедент і нормативно-правовий акт.

 

Звичай — більш або менш стійке правило поведінки, що склалося у

суспільстві в результаті багаторазового застосування. Стає юридичним

джерелом, формою права тоді, коли держава видає спеціальний акт

санкціонування, тобто його схвалення. Таким чином, держава визнає

юридичне значення звичаю, підносить його в ранг загального,

обов’язкового і захищеного силою державного примусу юридичного правила.

 

Найбільшого поширення правовий звичай як джерело права дістав у

феодальному суспільстві. У міру становлення та зміцнення буржуазних

держав та їх правових систем його використання поступово скорочувалося.

На сьогодні це джерело права збереглося тільки в правових системах

окремих слаборозвинутих держав Азії та Африки, а також застосовується в

міжнародному праві.

 

Прецедентом називається надання рішенню судового або адміністративного

органу у конкретній справі, що відбулася раніше, загальнообов’язкової

сили при вирішенні всіх наступних аналогічних справ. Інакше кажучи,

рішенню органу держави у конкретній справі при прецедентній формі права

надається статус правової норми.

 

Нормативно-правовий акт — це офіційний документ, що містить правові

приписи. Він розробляється правотворчими органами держави і у ньому в

правовій формі закріплюються відповідні юридичні норми, які й виражають

зміст правового акта. Нормативно-правові акти приймаються і видаються

чітко обмеженим колом правотворчих органів, до якого в основному входять

органи законодавчої та виконавчої влади. Розробляються і приймаються

нормативно-правові акти в тому разі, коли виникає необхідність охоплення

правовим регулюванням нового виду суспільних відносин, або тоді, коли

чинний нормативний акт застарів і є потреба в його зміні.

 

Обов’язковість приписів, що містяться в нормативно-правових актах,

поширюється на необмежене та невизначене коло осіб. Така

загальнообов’язковість зберігається протягом усього періоду дії таких

актів.

 

Використання нормативно-правових актів дозволяє чітко і точно фіксувати

зміст правових норм, зводить до мінімуму можливість їх довільного

тлумачення, а, відповідно, і неправильного (перекрученого) застосування.

Нормативно-правовий акт можна доповнити, а у разі необхідності відмінити

або прийняти новий.

 

До групи нормативно-правових актів як джерел права необхідно віднести і

міжнародний договір — дво- або багатосторонню угоду, учасниками якої є

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ