UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовознавчі репресії 1933 року (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2374
Скачало215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мовознавчі репресії 1933 року

 

1933 рік – сумнозвісний в українській історії рік голодомору, що

спричинив загибель мільйонів людей. На тлі цього нечуваного лиха деяким

дослідникам і досі видаються незначними й не вартими уваги кілька

маловідомих політичних та позірно наукових документів, що на багато

років визначили долю української мови. Проте примусове втручання в

структуру мови, що відбулося понад сімдесят років тому, дається взнаки й

нині. Спробуймо проаналізувати цей вплив на підставі автентичних джерел.

 

 

Наприкінці квітня 1933 року відбулися нарада з питань національної

політики в ЦК КП(б)У та засідання створеної на початку того самого

місяця Комісії НКО [i] в справі перевірки роботи на мовному фронті.

Заступник наркома освіти Андрій Хвиля виступив на обох зібраннях з

доповіддю «Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти

неї», що під назвою «Викорінити, знищити націоналістичне коріння на

мовному фронті» вийшла друком в журналі «Більшовик України» та окремою

брошурою [1]. Ця стаття містить здебільшого політичну фразеологію, про

стиль та спрямованість якої свідчать обидві назви, однак із неї вже

проглядають обриси дальших дій. Мало того, саме цей текст визначив

рівень та глибину арґументації всіх наступних документів. Саме тут

вперше прозвучав мотив про «штучний відрив від спільної братньої

українській мові – мови російського народу» [ii] , що відтоді став

провідним у кампанії критики та перегляду засад та доробку українських

мовознавців та словникарів, зокрема й насамперед працівників

зліквідованого після процесу СВУ Інституту Української Наукової Мови

(далі – ІУНМ) та створеного на його руїні Науково-Дослідчого Інституту

Мовознавства (далі – НДІМ), пізніше перейменованого на Інститут

Мовознавства.

 

Того самого 1933 року оприлюднено Резолюції Комісії НКО в справі

перевірки роботи на мовному фронті [2]. Їх три: «Резолюція … на доповідь

тов. Хвилі «Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти

неї» (26 квітня 1933 р.)» [2а], «Резолюція … в питаннях термінології»

[2б], «Резолюція … в справі граматичній» [2в]. Завважимо, що окрему

резолюцію присвячено термінології. Члени Комісії добре розуміли, що

через перегляд структури наукової мови можна найефективніше вплинути на

мову загальнолітературну. Адже саме наукова мова опрацьовує нові

поняття, дає їм назви й отже є джерелом нових термінів, що згодом

подекуди стають словами широковживаними; саме в науковій мові постають

нові словотворчі моделі, що згодом поширюються й у мові загальній; саме

наукова мова живить мову загальновживану новими граматичними

конструкціями та словосполуками нової будови.

 

Перша резолюція [2а] має загальний характер. За стилем викладу та

фразеологією вона наслідує дописи А. Хвилі. Чималі фраґменти дослівно

переписано з доповіді, що спричинила її появу. Проте вже в цій резолюції

сформульовано завдання, що їх належало виконувати беззастережно. Серед

розлогих пасажів на кшталт «розгорнути широку роботу щодо остаточного

викриття і викорінення націоналістичних викривлень на мовній ділянці» чи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ