UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПівнічне Підляшшя - відродження українства (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1480
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Північне Підляшшя - відродження українства

 

Серед територiй заселених автохтонним українським населенням Пiдляшшя,

а зокрема його пiвнiчна частина, розташована зараз в межах Польщi на

правому березi Бугу, займає особливе мiсце. Регiон цей бо, аж до

останнiх десятирiч ХХ ст., майже нiчим не зазначав назовнi своєї

приналежностi до українського нацiонального простору.

 

Вже сама назва наголошує на пограничне положення Пiдляшшя - “пiд ляхами”

(в сусiдствi полякiв). Виникла вона зрештою досить пiзно, бо наприкiнцi

ХV ст., коли територiя ця належала до Великого князiвства Литовського,

межуючи з польським, Мазовшем. На початку ХVI ст. створено з цих земель

окреме воєвiдство, яке почали звати Пiдляським, що закрiпило вживання

цiєї назви.

 

Вiд 1999 р., коли проведено реформу адмiнiстрацiйного подiлу Польщi

Пiдляським воєвiдством стали звати велику територiю на пiвнiчному сходi,

межуючу з Бiлоруссю, Литвою та Калининградською областю Росiї. Ми пiд

назвою Пiдляшшя розумiємо передусiм територiю, яку заселюють українцi -

це зокрема пiвденно-схiдна частина цього ж Пiдляського воєвiдства, з

районними мiстами Бiльськ, Гайнiвка i Сiм'ятичi. Цю територiю тiльки в

невеликiй мiрi заторкнули “репатрiяцiя” до СCСР, обминула також акцiя

“Вiсла” - просто мiсцеве населення тодiшня влада рахувала бiлорусами. Цi

двi депортацiйнi операцiї, якi “очистили” iншi пограничнi територiї

заселенi українцями не обминули натомiсть лiвобережного, Пiвденного

Пiдляшшя, на якому зараз українцiв, якi не виреклися своєї мови i Церкви

можна майже рахувати на пальцях (це всього кiлька тисяч людей) - зараз

це повнiчна частина Люблинського воєвiдства i схiдний клаптик

Мазовецького. Отже сучасне Пiдляшшя приблизно вiдповiдає захiднiй

частинi iсторичної Берестейської землi (Берестейщинa,

Берестейсько-Дорогичинська Русь), що в Х ст. увiйшла до складу Київської

Русi.

 

Поєднана етнiчними, географiчними i полiтичними зв'язками з Волинню,

Берестейщина разом з нею роздiлювала всi злети i занепади

староукраїнської державностi (“княжої доби”). Про найдавнiшу iсторiю

цiєї землi бiльше можемо довiдатися з археологiї нiж з писаних джерел -

перша лiтописна згадка про Берестя вiдноситься щойно до початкiв ХI ст.,

про Дорогичин до половини ХII ст., а про Бiльськ до половини ХIII ст.

Саме про ХIII ст., оскiльки стала вона мiсцем таких, важливих для цiлого

Галицько-Волинського князiвства, подiй, як хоч би коронацiя князя Данила

Романовича на короля Русi, здiйснена 1253 р. в Дорогичинi.

 

Основний ескiз сьогоднiшної етнiчної карти Пiдляшшя i Полiсся

накреслений був за перiод “княжої доби”. Сучасного вигляду етнiчна карта

Пiдляшшя почала набирати на зламi ХIV-ХV столiть, коли на захiд вiд

Дорогичина, Сiм'ятич, i Бiльська виникли численнi поселення дрiбної

польської (мазовецької) шляхти. Згодом українське населення зустрiлося

також з бiлоруським, яке на пiвнiч вiд Нарви колонiзувало околицi

Заблудова (ХVI ст.), а на пiвденному її березi просунулося аж до рiчки

Наровки (поч. ХVII ст.).

 

Подiл Пiдляшшя на двi окремi частини вiдбувся у ХIХ ст. Його пiвдення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ