UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПереселення українців з Надсяння в 1944-1947 pp. у спогадах самих переселенців (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4259
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Переселення українців з Надсяння в 1944-1947 pp. у спогадах самих

переселенців

 

Надсяння — територія, що розташована вздовж річки Сян, ще з княжих

часів належала до Київської Руси, згодом до Галицько-волинського

князівства. З 1340 року попадає в склад Польщі, відтак в склад

Австро-Угорської монархії, після Першої світової війни знову ввійшла в

склад Польщі, а по утворенню нової карти Европи після Другої світової

війни опинилася за лінією Керзона знову у складі Польщі. Це багаті

землі, на яких споконвічне дсили і трудились українці. Та не судилось їм

за велінням долі залишитись там назавжди. За угодою, яка була укладена

між Комітетом Національного Визволення Польщі та тогочасним урядом УССР

9 вересня 1944 p., українське населення повинно було бути переселене з

території Польщі на територію УССР. За названою угодою переселення

повинно було здійснюватися виключно на добровільних засадах. На жаль,

цей пункт угоди був порушений, зокрема з польської сторони, і часто ці

порушення мали насильницький характер, а подекуди супроводжувались

навіть терором та спричинили численні людські жертви. При Львівській

історико-просвітницькій організації «Меморіял» створено комісію з

вивчення обставин українсько-польських переселень в післяокупаційний

період, яка провела пресове анкетування переселенців з Надсяння. Про те,

що вони були примусово виселені з докорінно рідних земель Надсяння,

ствердили 72% опитаних. Найвищого апогею насильницькі виселення досягли

в 1945 році (про це вказали в анкетах 44.5% опитаних переселенців) і в

1946-му — 30%. Перевозили переселенців з рідних місць в антисанітарних

умовах. Це підтверджують результати соціологічного дослідження: 96%

переселенців стверджують про антисанітарні умови переїзду.

 

Опитані люди в основному середнього і старшого віку. Але найбільш

активними виявилися 60-70-річні. Їх — 51.2%. Вони, крім анкет, надіслали

нам листи-спогади, які стверджують історичну правду про ці трагічні

події. Надамо їм слово. Ось як згадує своє переселення Г. М. Онишко: «В

нашому селі Стебенець Перемишльського повіту було 150 дворів, з них 7

поляків, 10 євреїв, а всі решта українці, були виселені 5 вересня 1945

p. Перед цим польські власті ще сказали здати зерно, хто здасть — той

буде обивателем Польщі' і залишиться. Люди зібрали все зернятко і звезли

до читальні. А новий урожай ще був не обмолочений в стодолах. Після

обіду в село приїхала польська армія, окружили село і сказали до 10

хвилин зібратися і виїхати. Що могли, взяли на віз — одяг, взуття,

перини, решту майна залишили. Тато тягнув віз, а ми пхали, бо коня нам

вкрали під час одної "акці"' (в 1945 p. польська армія і поліція весь

час проводили акції, під час яких грабували і вбивали людей, третя

частина села згоріла). Доїхали до станції Медика, там два тижні стояли

під відкритим небом, чекали на вагони, не мали що їсти. Потім погрузили

в товарні вагони нас і худобу і майно і повезли на Україну» .

 

А ще інший спогад. Помайда Василь Степанович із с. Кречків

Перемишльського повіту: «Були гарні вересневі дні 1945 p. Школа не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ