UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГреко-католики, латинники і православні в Україні: проти, поруч чи разом? (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7026
Скачало701
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

парадоксально, найбільш гостро заторкує ті

Церкви, які згідно з офіційною термінологією є "традиційними" (три

православних юрисдикції і греко-католики) або "історичними"

(римо-католики) в Україні, тобто нашу "тріаду": греко-католиків,

латинників і православних. Ця проблема має три основних взаємопов'язаних

і взаємозумовлених виміри: державний, національний та еклезіальний. При

чому труднощі з церковною тотожністю (хоч і мають свою власну природу),

все ж, на мою думку, детермінуються суспільною невизначеністю,

характерними рисами якої є тривала відсутність традиції самостійного

державного існування, еклектичність державно-політичного та

соціально-економічного устрою, недовершеність процесів націотворення,

історично-культурні й реґіональні відмінності, слабкий розвиток

громадянських інститутів, правова незахищеність, духовне спустошення,

деморалізація та інші "плоди" тоталітарного (і ще давнішого) минулого.

Гострота проблеми ідентифікації пояснюється не стільки якоюсь

"винятковістю" чи "відсталістю" України, а кардинальністю змін, що

відбулися в суспільстві та вимагають адекватної реакції від Церков,

десятиліттями відсунутих на марґінес суспільного життя або насильно

вирваних з нього.

 

У православному середовищі ці труднощі із самоідентифікацією є

відчутними чи не найбільше. Насамперед тому, що тут вони мають

інституційний прояв: розкол на кілька ворогуючих між собою юрисдикцій.

Усвідомлюючи всю складність і суперечливість процесів, що призвели до

поділів в українському православ'ї, все ж спробуємо виділити головні

вектори становлення кожної з існуючих сьогодні юрисдикцій.

 

1. Утворення УАПЦ було насамперед наслідком внутрішньої кризи в лоні

РПЦ. Пряма заанґажованість останньої в реалізації асиміляторської

політики імперської Росії та Радянського Союзу (національно-культурної

русифікації українців і зросійщення української православної традиції),

тісна співпраця з атеїстичним тоталітарним режимом спонукали частину

православної єрархії, духовенства і вірних (переважно у Західній

Україні) відмежуватися від цієї "спадщини" та узгіднити свою церковну

ідентичність зі збереженою (чи пробудженою) українською національною

самосвідомістю. З огляду на те, що становлення української автокефалії

відбувалося на хвилі потужного піднесення стихійного національного руху,

її ідеологія початково мала популістський характер ("козацьке

православ'я") та виразну "анти-" спрямованість (анти-католицьку,

анти-польську, анти-радянську, анти-російську). Лідери та активісти УАПЦ

схильні були також говорити про її "відродження", покликаючись на

прецеденти 20-х і початку 40-х рр. XX ст., хоча перші сучасні громади

УАПЦ появилися в Галичині, де перед Другою світовою війною було

буквально кілька православних парафій. Переживши ряд "об'єднань" і

внутрішніх розколів, у теперішній діяльності УАПЦ дедалі більше

відчуваються тенденції до глибшого осмислення й утвердження

національно-історичних та еклезіально-канонічних підстав автокефалії.

 

2. Еволюція керівництва Українського екзархату в особі митрополита

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ