UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛітургічні, богослужбові і обрядові традиції Українського Православ\'я (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2860
Скачало614
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Літургічні, богослужбові і обрядові традиції Українського Православ'я

 

Кожна Православна Церква в своїй основі є Церква національна і через це

вона виробила дуже багато своїх окремих церковних звичаїв, наприклад у

богослужінні, требниках, святах, церковному житті. Ці особливості були

притаманні і Українській Православній Церкві (Київській Митрополії) до

її приєднання до Московського Патріархату. Українська Церква мала свої

богослужбові книги, мала їх в добрих науково-виправлених виданнях; свої

літургійні, богослужбові і обрядові традиції. Міцною твердинею

Української Православної Церкви була Київська Академія, як світового

рівня науковий православний центр.

 

Святійший Синод Московської Церкви знищив особливості в требах, які були

властиві українському православ’ю. Він наказав викинути присягу молодих

з чину Вінчання, хоч вона була в Українській Церкві (від старої присяги

залишилась в нас сама тільки назва “шлюб” – обіцянка). В нашій Церкві

Євангеліє читалось обличчям до людей, царські врата на Літургії були

відчинені до “Отче наш” і т.д.

 

Московська Церква часто перекручувала тексти Святого Письма,

перекладаючи їх на церковно-слов’янську мову з оригіналу грецькою чи

єврейською: Книга Есфір 1, 22 (оригінали, Острозька Біблія 1581 року

говорять так) – “Щоб кожен чоловік був паном у домі своєму і говорив

мовою свого народу”. Російські переклади цього тексту на

церковно-слов’янську мову: - “Да будет страх имь вь жилищах ихь”.

 

З проголошенням Автокефалії Української Православної Церкви і

становленням Київського Патріархату постала проблема мовних перекладів,

коригування чинопослідувань і їх уніфікаціях. Важливим чинником в

розв’язанні цієї проблеми є повернення до тих богослужбових,

літургійних, обрядових і мовних традицій, які були в Українській

Православній Церкві до 1686 року.

 

Розглядаючи мовну проблему богослужбових перекладів варто звернутись до

досвіду інших Помісних Православних Церков зокрема Українських

Православних Церков в Канаді і США.

 

До перекладів Митрополита Іларіона (Огієнка) потрібно ставитись

обережно, коригувати і виправляти неточності. Огієнко був надзвичайним

філологом, але слабшим богословом, взявся до вирішення цього питання

саме, як філолог і не врахував, як слід суто, богословських моментів.

 

Але пропозиції Митрополита Іларіона стосовно повернення до могилянських

традицій Українського Православ’я заслуговують на безсумнівну увагу.

Важлива принципова позиція задекларована Святійшим Патріархом Філаретом

– вивчення українських православних літургійних традицій періоду

Митрополита Петра Могили, а передусім Требника і Служебника.

 

^

 

`

 

`

 

?????????ae?Необхідно також грунтовне вивчення історії богослужбових

чинів на матеріалах рукописних та друкованих книг ХVІ-ХVІІ століть

(зокрема львівських видань). Доробок перекладів та видань, здійснених з

благословення Патріарха Філарета, незважаючи на ряд неточностей і

помилок, отримав високу оцінку богословів та літургістів.

 

Видання Київського Патріархату 1999 року офіційно виправили помилку

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ