UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМитрополит Андрей Шептицький i православ\'я (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6227
Скачало629
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ди, коли вона була зліквідована, як і всі інші Церкви.

 

Під час свого побуту в Росії і Україні в 1917 р. Митрополит Шептицький

зустрічався з українським громадянством, відвідав українські національні

установи. I хоча йшлося про українців Наддніпрянщини, що були

православними, всюди його вітали як мученика і оборонця загальної

української справи. Особливо тепло прийняла Митрополита українська

громада в Петрограді. У Києві він мав зустріч з провідними членами

Української Центральної Ради, відвідав визначних особистостей в столиці

України: М. Грушевського, Д. Дорошенка, вдову М. Драгоманова і інших.

Навіть В. Винниченко, який спочатку ставився з резервою до Митрополита,

згодом, за Директорії, пропонував А. Шептицького як кандидата на

митрополита України. За Гетьманату Всеукраїнський православний собор у

Києві задумував 21 червня 1918 року створити патріярхат, а кандидатом на

його очолювання висувалося особу Андрея Шептицького. Назагал Митрополит

Галицький вдержував добрі взаємини з наддніпрянськими політичними

діячами і державними керманичами — М. Грушевським, П. Скоропадським і С.

Петлюрою — в часі української державности.

 

Повернувшись до Львова Митрополит Андрей великодушно поставився весною

1919 р. до православних ієрархів — архиєпископа Олексія Дородницина, що

тікав від большевиків, та до ув'язнених польською владою митрополита

Антонія Храповицького і архиєпископа Євлогія Георгієвського; останній у

1914 р. змагав до ліквідації греко-католицької Церкви в Галичині. Він

прийняв їх у своїх палатах і робив заходи перед польською адміністрацією

про їх звільнення. Поступування Митрополита Андрея супроти православних

ієрархів заслуговує тим більше на увагу, бо сам Митрополит і його Церква

потерпіли від вчинків одного з них.

 

Після невдачі Визвольних Змагань багато православних еміґрантів з

Наддніпрянщини знайшлися у Львові, де отримали батьківську допомогу і

притулок у Митрополита Андрея. Згадаємо деяких з них: Микола Вороний,

Леонід Білецький, Михайло Корчинський, Іван Огієнко, Василь Дядинюк,

Василь Кричевський, Іван Шендрик, Володимир Дорошенко, Вячеслав Заїкін і

багато інших.

 

Справі релігійного з'єднання між Сходом і Заходом мали служити і

навчально-освітні інституції; створена Митрополитом у лютому 1928 р.

Греко-Католицька Богословська Академія у Львові мала бути "підвалиною

духового відродження Нашого Народу та приготування нашої св. Церкви до

сповнення великої грядучої місії у Христовому винограднику на

Українській Землі та серед народів Східньої Европи..."2

 

У періоді між двома світовими війнами великий відгомін з позитивними

наслідками мав пастирський лист Митрополита з 2 серпня 1938 року в

обороні православної Церкви на українських землях під Польщею. У цьому

листі, зверненому до свого духовенства Андрей Шептицький гостро засуджує

брутальну акцію польського уряду, який при помочі адміністративних і

поліційних чинників проводив нищення православних церков на Холмщині та

примушував православних переходити на католицизм. (Текст пастирського

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ