UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозгром Київського єпархіального управління 1923 року (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4306
Скачало509
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розгром Київського єпархіального управління 1923 року

 

Динаміка більшовицького наступу на Церкву простежується за будь-яким

показником. Одним із найвиразніших можна вважати боротьбу довкола

церковного управління. Розпочавши утискування й нищення Церкви буквально

з перших тижнів свого існування, більшовики легко виробили відповідні

методи. Прямим ув"язнюванням єпископату вони різко скорочували мережу

єпархіального управління. Передбачаючи розгром канонічних центрів та

неможливість зв"язку між єпархіями, 20 листопада 1920 року Патріарх

Тихон, Синод і Вища Церковна Рада прийняли постанову, навпаки, про

поширення цієї мережі. Надаючи єпархіям самоуправління, Вища церковна

влада встановлювала: "В случае, если Высшее Церковное Управление во

главе со Святейшим Патриархом почему-либо прекратит свою

церковно-административную деятельность, епархиальный архиерей немедленно

входит в сношения с архиереями соседних епархий на предмет организации

Высшей Церковной Власти для нескольких епархий, находящихся в одинаковых

условиях" 2. П"ятий пункт постанови передбачав поділ єпархій на декілька

місцевих. Коли Церкві довелось застосувати цю постанову, кількість

єпископату різко зросла. Якщо на початок 1917 року в Україні існувало

дев"ять єпархій, а в них 28 єпископських кафедр 3, то протягом 20-30-х

років кількість кафедр досягла 66 4. Арешти єпископів зводили всі ці

заходи нанівець. Так, 1921 року більшовики ліквідували Богуславський і

Чигиринський вікаріати, 1922 - Бердичівський, 1923 - Звенигородський,

1924 - Білоцерківський, 1925 - Таращанський і Черкаський 5. В історії

Православної Церкви України одним із переломних і визначальних був 1923

рік.

 

5 лютого 1923 року було заарештовано 6 митрополита Київського,

Галицького і всієї України, Патріаршого Екзарха 7 Михаїла 8. Глибоко

віруюча людина, орієнтована на молитву й споглядання, він мав неширокий

громадсько-політичний кругозір і, сказать по правді, зовсім не надавався

на роль церковного лідера, де треба було виявляти політичну ініціативу,

засновану на чітких громадських позиціях. Тепер з"ясовується, що лінію

його поведінки, саму ментальність церковного ієрарха аґенти ҐПУ

студіювали дуже ретельно. Збереглось донесення: "В одном из покоев

наместничьего дома помещается Экзарх Всея Украины тишайший Митрополит

Михаил. Живет он, почти не подавая признаков архипастырского

существования, так что в общем ходе лаврской жизни влияние его не

сказывается вовсе. [...] каково бы ни было внешнее положение

митр.[ополита] Михаила, отношение его к делам Управления останется

всегда неизменным. Оно вытекает из интимных свойств его натуры,

представляющей собою ярко выраженный образец созерцательного, а не

активного характера. Человек глубокого религиозного настроения,

замкнутый в себе самом, молитвенник и монах по призванию, он,

естественно, уделяет лишь незначительное внимание чуждым 9 его духовному

складу практическим деловым вопросам. Лаврская братия любит его за его

простоту, доброту и непритязательность. Церковные круги, отдавая должное

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ