UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозгром Київського єпархіального управління 1923 року (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4309
Скачало509
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

з

будем молиться вместе", - говорил он. Итак, ночью будем молиться" 18.

 

Уночі проти Великого четверга, 4 квітня 1923 року 5 відділення СОЧ 19

київського губернського відділу ҐПУ провело в Києві нову серію арештів.

Київську єпархію було повністю обезголовлено. Митрополит уже сидів, -

тепер чекісти підібрали вікаріїв. Особливо постаралися чекісти

Жеґневський і Шмідт. Протягом однієї ночі у Видубецькому монастирі вони

заарештували його настоятеля єпископа Назарія (Блінова) 20, у

Микільському монастирі - його настоятеля єпископа Білоцерківського

Димитрія (Вербицького) 21, у Лаврі (цього не уточнено, але де б іще?) -

архимандрита Києво-Печерської Лаври Єрмогена (Ґолубєва) 22. Крім цих

трьох, у Братському монастирі в присутності архимандрита якісь інші

чекісти заарештували єпископа Каневського, професора й ректора Київської

православної богословської академії (так звалася тоді Київська духовна

академія) Василія (Богдашевського) 23. Що до єпископа Звенигородського,

вікарія Київської єпархії Алексія (Ґотовцева), то тут певна неясність.

За груповою справою він не проходить, і в словнику митрополита Мануїла

вказано лишень, що 1923 року він став єпископом Серпуховським 24. Тим

часом нове церковне видання повідомляє, що єпископ Алексій з квітня по

листопад 1922 р. перебував у київській тюрмі, у квітні 1923 р. був знову

ув"язнений і висланий до Москви, де мешкав до серпня 1925 р. У серпні й

вересні 1925 р. перебував у Бутирській тюрмі. У квітні 1926 р. висланий

до Серпухова 25.

 

Тієї страшної ночі з маси духівництва виділили й двох визначніших

священиків. На Шулявці (вулиця Польова, 2), в будинку церкви Св. Марії

Магдалини арештували о.Василя Словачевського 26. У почесному колі

поважних бранців опинився й 27-річний священик Анатолій Жураковський. З

ним поповозилися. У реєстраційній картці його постійною адресою було

вказано Микільсько-Ботанічну вулицю, 27, пом. 1, ордер було виписано на

Велику Житомирську, 9 27, а обшук відбувся на Великій Підвальній, 36

(будинок Українського Наукового Товариства), пом. 9, де він тоді реально

мешкав.

 

О.О.Косткевич, що помер невдовзі після того 28, писав у спогадах: "Наша

маленькая церковка 29. Ночь. Уже тихо на улицах города. И церковка тоже

в полумраке. Светлячки лампадок то тут, то там вспыхивают в этом

сумраке. И стоит батюшка хрупкий, хрупкий. И идут те, кто с болью и

отвращением хотят скорее оттолкнуть от себя смрадные пелены, чей

неизреченный софийный лик востосковал по вожделенному отечеству. Идут...

То тяжелый вздох, то заглушенный плач раздаются чуть слышно, то видишь

скорбное, исполненное муки лицо... Но вот доносятся слова: "Аз,

недостойный иерей, властью, данной мне от Бога, прощаю и разрешаю"... И

преобразилось скорбное лицо, и волны света заливают только что согнутого

под тяжким бременем, и не узнаем мы лицо, таким прекрасным оно стало. Но

вот отходит последний. Радостно и светло батюшкино лицо. Он был

свидетелем великой тайны возрождения человека" 30.

 

Трагізм ситуації, у якій опинились недобитки старої київської

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ