UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтудійське чернецтво: історія і сьогодення (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3415
Скачало556
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Студійське чернецтво: історія і сьогодення

 

Переносячи осідок УГКЦ до столиці України, Патріярх Любомир Гузар

поклав на ченців Студійського уставу завдання організувати літургійне

життя в каплиці біля будови Патріяршого cобору. В березні цього року

єромонах Василій та двоє ченців переїхали до Києва, де владика Василій

Медвіт посвятив каплицю. Так при Патріяршому соборі розпочалося

молитовне життя.

 

«Ми відразу ж відчули свою потрібність, - розповідає єромонах Василій. -

З перших днів на богослужіння почали приходити люди, які казали, що вже

давно очікували приїзду монахів. У Києві дуже мало знають про нашу

Церкву або ж мають перекручену інформацію. Часто її сприймають як

римо-католицьку. Люди дивуються, що ми молимося, як православні, так

само складаємо пальці, коли робимо знак хреста. У столиці активно діють

новітні християнські рухи, різні секти. Є люди, які перебували в них,

але, прийшовши до нас, відчули, що тут є своє, рідне, - і залишились».

 

Митрополит Андрей Шептицький, відновлюючи 100 років тому студійське

чернецтво у нашій Церкві, поклав на нього вкрай важливе завдання:

віднаходити, впроваджувати і плекати прадавню східну традицію монашого

життя, щоб тим самим прислужитися великій справі єдности Церков.

 

У 1978 році Блаженніший Патріярх Йосиф Сліпий у своєму посланні з нагоди

благословення єромонаха Любомира Гузара на архимандрита студійських

ченців поза Україною писав: «Було би великою благодаттю для наших

поселень, якби в кожній єпархії вдалося розвинути хоч один монастир

Студійського уставу. Такі монастирі були б виразом злуки наших

поодиноких єпархій та екзархатів з матірною Церквою не тільки в її

сучасності, але також і в її будучності. Зрештою, монастирі повинні

також лучити нашу сучасність зі славним минулим. Наше минуле мусить далі

жити як дійсне, живе і творче передання. Наша традиція, зокрема її

Літургія, це не музейна вартість, але велика, живуча та життєдайна сила.

Вдержати її чинною - це також одне зі завдань українських студійських

монахів».

 

Сьогодні ми стаємо свідками того, як східне студійське чернецтво

повертається до Києва, до своїх витоків, щоб служити поєднанню всіх у

єдиній Христовій Церкві.

 

Історія

 

Саме у Києві в XI ст. преподоб-ний Теодозій Печерський запровадив у

своєму монастирі Студійський устав монашого життя, запозичивши його з

константинопольського монастиря «Студіон». Невдовзі цей устав поширився

по всіх монастирях Київської Русі.

 

У 1617 р. всі греко-католицькі монастирі об’єдналися в єдиний чин св.

Василія Великого на зразок монаших конгрегацій у Римо-Католицькій

Церкві. За різних історичних обставин та культурних впливів цей чин, як,

зрештою, і ціла наша Церква, почав зазнавати щоразу більшої латинізації.

 

 

Зауваживши небезпеку втрати нашою Церквою своєї ідентичности, митрополит

Андрей Шептицький вирішує відродити давнє студійське чернецтво. У 1898

році відбулися облечини перших трьох іноків-студитів, а невдовзі постав

студійський монастир - Скнилівська Лавра преп. Антонія Печерського. У

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ