UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУнікальна ікона св. Миколая (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6302
Скачало730
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Унікальна ікона св. Миколая

 

У Національному художньому музеї України зберігається оригінальна,

можна сказати, навіть загадкова ікона із зображенням святого Миколая

(1). Загадкова, бо не було визначено часу її створення (в інвентарях

стояло проблематичне ХV ст.!), а також - звідки вона, російська чи

українська за письмом, чому такий незвичайний, неканонічний малюнок

обличчя святого. Її ніколи не досліджували, не експонували.

 

Ікона вражає своїм рідкісно великим розміром - 142 х 123,5,

монументальністю. Площинність у вирішенні, обмежена гама фарб (вохра,

червона), сувора, безпристрасна велич обличчя, лаконічність пластичної

мови, наявність ковчега - усе це засвідчує давність твору, зв'язок його

з традиціями монументальних храмових мальовань. Масивність пропорцій,

геометрична чіткість малюнка із загостреністю контурів, рис обличчя,

сухість світлових полисків виказують орієнтацію на візантійські зразки,

тобто на той перехідний в іконопису час - ХVІ століття, коли мистці ще

знали, любили і продовжували традиції візантійського малярства. На це

вказує і напружений, дещо похмурий вираз очей, обличчя святого.

Характерні гострі заломи бганок одягу, що йде від ХІV століття, проте

водночас з'являються м'які заокруглені лінії, які узвичаюються в

іконопису ХVІ століття. У даному разі вони виявляють мотив пружної дуги,

утвореної зморшками обличчя і підкресленої такою ж паралельною білильною

дугою (у місцях висвітлення). Цей прийом застосований у зображенні чола,

носа, щік, пасом волосся, що формує незвичайний, каліграфічний, жорсткий

малюнок обличчя. Причому лінійно структура цих дуг, наприклад у тінях

під очима чи в особливому розробленні вух, - статична й замкнена.

Привертає увагу й сам силует цього поясного зображення - він

розширюється донизу (в українських іконах такого композиційного

вираження не трапляється). Це досягається завдяки відставленій у бік

руці святого, якою він благословляє (цю руку в іконах св. Миколая

звичайно мальовано на тлі тулуба), і зображеною з іншого боку

розгорненою Євангелією.

 

Впадає в око й те, що святий Миколай поданий у фелоні (візантійському

одязі єпископів), а не в сакосі, як його зображували пізніше. Омофор теж

ізсунутий, а не розташований посередині, тобто не так, як у давніх

грецьких іконах. Акцентування зображення великих вух з ретельно

окресленими раковинами - теж вияв візантійської іконографічної схеми.

Отже майстер залишався на грані іконописно-умовного, лінійно-площинного

трактування образу ХV-ХVІ століть.

 

Зазначені особливості ікони, поєднання двох яскравих кольорів -

червоного одягу й золото-жовтого тла, переважання вохри в обличчі,

оконтуреність тіней, мотив дуги, її особлива пружність і багаторазова

повторюваність білилом, навскісні гострі білильні штрихи в кутиках очей

і в бганках одягу, акцентування вух, розширеність донизу силуету - усе

це питомі риси новгородської школи іконопису (2). Поміж новгородських

ікон, що істотно відрізняються од московських (як колоритом, стилем

живопису, так і емоційним забарвленням), можна знайти багато аналогій до

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ