UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУнікальна ікона св. Миколая (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6299
Скачало728
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аціонального художнього музею створена за

"Сийским иконописным подлинником" ХVІ століття, який своєю чергою

взорувався на давніх грецьких образах.

 

Прикметно, що в Сійському монастирі було кілька

архімандритів-"малоросів": Гаврило Огинський, згодом ректор

Архангельської семінарії (помер 1779 р.); Апостол Перешкевич, "родом з

козаків, навчався в Київській духовній академії, ректор Архангельської

семінарії", вчитель грецької мови, з 1790 року - єпископ Харківський;

Феофан Татарський, вихованець Харківського колегіуму (8). Згадаймо

також, що брат князя Симеона Олельковича, який відновлював

Києво-Печерську лавру в ХV столітті, був новгородським намісником; з

Києва їздили делегації в Новгород і навпаки, бо новгородці тяжіли до

литовської духовної катедри супроти московської. Вважаємо цілком

імовірним, що завдяки саме цим зв'язкам і опинилася в Києві ікона з

далекої Півночі.

 

Проте для більш певного висновку потрібне було точніше датування ікони.

І тут у пригоді стали її численні палеографічні особливості.

 

З ХVІ століття в новгородській школі Макарія прищепилося

східноболгарське, т.зв. тирновське письмо, яке потім поширилося по всій

Московщині. Тогочасна новгородська в'язь - це прямий високий півустав

без нахилу з домінантою вертикальних півштампів, раніше не вживаних

"щоглових лігатур", зокрема тL. З кінця ХVІ століття поширилося також

написання тирновським півуставом літер "в", "р" - вони мають маленьку,

похилену донизу голівку на високій, "лебединій" шиї. Літери "С", "Е"

дістають манірний закрут, повороти із заломами. Посередині багатьох букв

- вузлики. Усе це ми бачимо в написах на іконі. Таке накреслення літер

характерне для ХVІ - першої половини ХVІІ століття, а вже в другій

половині ХVІІ століття півустав утратив ці прикмети своєї вишуканості.

Отже, виходячи з особливостей написів на іконі, її можна датувати не

пізніше ніж серединою ХVІІ століття (9).

 

Старий інвентарний номер ікони (39513) допоміг установити, що давніше

вона зберігалася в Пустинсько-Микільському (Слупському) монастирі. Він

містився на території теперішньої Аскольдової могили, поруч з палацом

уже згаданого Симеона Олельковича. На плані Києва А.Кальнофойського вежі

палацу позначено поряд з монастирськими спорудами.

 

Слупським монастир називали через те, що спочатку там був "слуп", тобто

стовп, - з давньою іконою св. Миколая в ньому. Вперше він згадується в

1655 році (10). Перший київський генерал-губернатор Д.Голицин побудував

замість каплиці кам'яну церкву в ім'я Миколая, куди й перенесли "давній

образ св.Миколая" (11). Церква за її високу, видовжену баню дістала в

киян назву "Слупської". У складі архіву монастиря лишився докладний

інвентарний опис його майна (12).

 

Згідно з описом, в іконостасі праворуч від царських врат була "древняя

икона греческого письма святителя Николая". В інвентарному опису 1769

року вона вже в іншому місці: "икона старинная святителя Николая с низу

на хоры перенесенная, на ней венец, да Спаситель и Богородица на той же

иконе" (13). Ще відзначаються ікони св. Миколая - "вновь сделанная", на

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ