UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХрам як будівля (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7381
Скачало670
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вий стати перед самим Всевишнім Господом і розпочати розмову в

молитві. Однак, згідно із нашим звичаєм, подорожній поки заходить до

дому господаря, насамперед хреститься у бік святих ікон, а після цього

вітається із хазяїном.

 

Кожний Божий храм посвячений на честь того чи іншого святого, і цей

святий покровитель вважається господарем святині. Через це і наша

церковна традиція увібрала народні звичаї це вітання з господарем

виражається, коли ми приступаємо до тетраподу, осінюємо себе двічі

знаком Святого Хреста, цілуємо ікону святого, чиє ім'я носить дана

церква, робимо ще раз знак Святого Хреста і відходимо на своє місце, де

творимо молитву. Цей підхід до тетраподу символізує у духовному значенні

наш життєвий шлях, на якому іде постійна боротьба із злом, однак у

наполегливій боротьбі проти гріха, ми все ж таки осягаємо ту бажану

зустріч із Богом.

 

Подібний порядок повинен зберігатися і в прийнятті Святого Причастя,

адже воно становить кульмінацію Літургії. Поєднання з Христом у

Євхаристії для практикуючого християнина означає початок божественного

життя. Тому, підходячи до Святих Тайн, робимо на собі знак Святого

Хреста із метанією (глибоким поклоном), приймаємо Пресвяту Євхаристію, і

в подяку Богові, що сьогодні сподобив нас свого Тіла і Крові, робимо на

собі знак Святого Хреста з метанією та відходимо на своє місце для

благодарення.

 

Коли так привикнемо до порядку у цих малих речах, тоді, напевно, легко

буде нам і у великих справах навести лад. З практичного життя знаємо, що

з малих речей настають великі, з малого зерняти виростає велике дерево.

Подібно є і в духовному житті. У Святому Письмі написано, що "хто вірний

у найменшому - і у великому вірний" (Лк. 16, 10). Тому у нас нехай буде

все "по чину і благо-образно" (1Кор.14.10.) Божий храм - це дім молитви,

і нашим обов'язком є віддати Богові честь і славу так достойно, як

тільки ми на це спроможні.

 

Внутрішній поділ храму

 

Вступаючи до храму, входимо найперше у притвор, який колись у давнину

називали храмом оглашенних. Притвор - це та частина Божого храму, де

колись стояли ті, що приготовлялись до Св. Хрещення, звані оглашенними;

каяники, а часом грішники і єретики, щоб могли краще пізнати христову

віру.

 

Історичний розвиток притвору є таким. У давнину було два притвори:

зовнішній і внутрішній. Зовнішній знаходився перед самим храмом і служив

для каяників людей, яких було відлучено від церкви на певний період

часу. Тут вони, у свою чергу, просили про молитву тих вірних, які

вступали до храму. Із цього притвору трьома дверима входили до

внутрішнього притвору, який вже містився у самому храмі. Цей внутрішній

притвор наповнювали люди, що приготовлялися до св. Тайни Хрещення. Вони

вислуховували Літургію Слова, тобто Апостол, Євангелію, проповідь, а по

ектенії оглашенних виходили із церкви, так як ще не мали права брати

участь у безкровній трапезі.

 

Тут, у внутрішньому притворі, переслідувані знаходили пристанище, бо

церква мала право недоторканості. Пізніше там відбувалися собори

єпископів, а в кінці, після Богослужень, християни споживали їжу спільно

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ