UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола церковного співу в Манявському Скиті (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3240
Скачало517
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Школа церковного співу в Манявському Скиті

 

Вже перші ігумени Манявського Скиту, Іов і Феодосій велику увагу

приділяли церковному співові. З "Житія Іова" - настоятеля скиту знаємо

про "болгарський улейний спів". Наступник Іова Княгиницького ігумен

Феодосій сам був творцем гимнографічних співів, один з яких "Аллилуйя" 3

гласу дійшов до наших днів в двох Манявських Ірмолоях 1684 і 1731-1733

років . Феодосій (†1629) - диякон, ігумен Манявського Скиту, деякий час

був дияконом буковинського монастиря Путна. Музикознавець проф. Ю.

Ясиновський припускає, що путянський знавець болгарського співу Феодосій

Зотик (Зонара) і ігумен Манявського Скиту - та ж сама особа.

Правдоподібно, за час ігуменства цього Феодосія зародилася ідея

створення школи церковного співу.

 

Про функціонування тут школи церковного співу з виразною орієнтацією на

болгарський напів добре засвідчують згадувані вже три нотолінійні

Ірмолої, що були створені у Манявському Скиті. Збереглося ще декілька

Ірмолоїв, котрі собою нагадують манявське походження, наприклад Ірмолой

середини XVII століття (НД 103), "по преданію", переписаний у

Манявському Скиті, як це стверджував жертводавець пам'ятки Фаддей

Левицький . Це підтверджується і записами на полях рукопису, в яких

мовиться про його передачу у 1803 році "do wiesi Maniawy" та

приналежність до "Ecclesia Maniaviensis"- тобто манявській церкві.

Подібну легенду про походження з Манявського Скиту носить також Ірмолой

кінця XVIII століття (ПЕТР.209), в якому є запис "З Скиту".

 

Школа церковного співу Манявського Скиту виховувала не лише кадри для

своїх власних потреб. Вихованці Скиту дуже часто діяли у навколишніх

містах, містечках та селах, де не лише підтримували дух святого

Православ'я, плекаючи церковний спів, але й вчили дітей співати в

церквах, і з цією метою часто переписували нотолінійні Ірмологіони, в

яких в певній мірі відображалися традиції скитського співу. Збереглося

декілька таких пам'яток, створених в далеких околицях. Це передовсім два

Ірмолої Симеона Бронницького (F-301 і Рук.86). У рукописі "Рук.86"

зберігся титульний аркуш, з якого стало відомо, що він переписаний у

1726 році в м. Богородчани при церкві Успенія Пресвятої Богородиці. В

іншому, гірше збереженому рукописі Симеон Бронницький занотував, що він

сам створив художні прикраси в цій книзі. Нотолінійні Ірмологіони були

створені і у містечках Тисмениці, Лисці, Загвіді. Збереглося декілька

пам'яток, які були в ужитку в навколишніх селах і містечках: Горохолина,

Гринівка, Іваниківка, Кривець, Старі Богородчани, Грабовець, Глибока.

Сьогодні всі ці села належать до Богородчанського району

Івано-Франківської області. Майже всі книги писані чіткою і гарною

каліграфією, мальовничо оздоблені орнаментом, багаті на співочий

репертуар, мають вказівки на різні напіви - скитський, острозький,

київський, болгарський, сербський, грецький та інші. Всі ці факти ще раз

підтверджують, що разом з Манявським Скитом, Святу Православну віру

ревносно оберігали від чужих зазіхань довколишні міста і села.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ