UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДосвід організації навчання і виховання дітей на українських землях та в діаспорі (типи шкіл, зміст навчання і виховання) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1455
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Досвід організації навчання і виховання дітей на українських землях та в

діаспорі (типи шкіл, зміст навчання і виховання)

 

Південно-східну територію нинішньої Польщі до війни заселювало близько

700 тис. українців. На основі договору від 9 вересня 1944 року між

Польським комітетом національного визволення і урядом УРСР про обмін

населенням майже 483 тис. українців з березня 1945 по липень 1946

виселено до УРСР. Внаслідок горезвісної акції “Вісла” з 28 квітня 1947р.

чергових 150 тисяч українців – корінних жителів Закерзоння насильно

вивезено на “звільнені” землі (передовсім у північну Прусію). Акцією “В”

польський комуністичний уряд прагнув знищити українське національно

настроєне підпілля і ліквідувати українську меншість.

 

Переселенцям заборонялося жити в містах або у скупченнях, не надавалося

можливості навчатися рідною мовою, всупати у ВУЗ-и, не діяли

культурно-освітні установи, чинився жорстокий поліційно-адміністраційний

нагляд. Була це трагедія не лише для населення, а й для його духовності.

Вона вдарила в найболючіше місце – ліквідувала весь національно-

культурний рух, позбавила його джерела.

 

Однак головна мета виселення українців “асиміляція у польському

середовищі” не збулась. Українське шкільництво почало заново

народжуватись з початком п,ятдесятих років. У шкільному році 1952/53 в

початкових школах українську мову вивчало біля 480 дітей. Коли в червні

1956 року утворено Українське супільно-культурне товариство, його

статутним обов,язком стало піклування про допомогу в забезпеченні

навчання дітей рідної мови. Вже в грудні 1956 року Міністерство освіти

видало перший документ – обіжник Нр 30, що вказував Відділам освіти

Народних Рад і керівникам шкіл, яких треба вживати заходів, щоб в даній

школі велось навчання української мови. У ньому говорилось, що коли 7

дітей за згодою батьків заявить готовінсть вивчати українську мову, може

бути виданий дозвіл на створення пункту навчання. У 1955/56 навчальному

році української мови вчилося вже 1625 дітей, а в 1956/57 – вже 2649. У

школах, в яких вчилися діти українців, почали засновуватись пункти

начання української мови. Виявилось, що не стачає вчителів.

 

Часто навчання вели некваліфіковані вчителі-ентузіасти. Заходом ГП УСКТ

щороку організовано місячні вакаційні курси української мови, на які

приїздило біля 40 вчителів. Проходили вони в Сулєювку і Медзєшині біля

Варшави, Слупську та Лігниці, а згодом у Києві. У початковій стадії

організації навчання використовувано підручники з Радянської України.

Починаючи з 1959 року стали виходити у нас свої посібники. Першими

авторами цих книжок були: Йосип Курочко, Тетяна Голинська, Кость Кузик,

Микола Сивіцький, Яків Гудемчук та Іван Брук. Опрацьовано програми

начання української мови для початкових і середніх шкіл.

 

 

На території ПНР організовано початкові школи з українською мовою

навчання у Сонгнітах (Ольштинщина), Ярошівці (Вроцлавщина), Тшенсачу

(Щецінщина) і Банях Мазурських (Сувальщина), а у Білому Борі на

Кошаліщині та в Чахові на Щецінщині діяли школи з гуртожитками. У

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ