UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІван Франко (1856—1916) (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11044
Скачало798
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Іван Франко (1856—1916)

 

Іван Якович Франко — геній української нації, великий майстер

українського слова, творчість якого становить цілу епоху в розвитку

національної культури кінця XIX — початку XX ст.

 

Народився Іван Якович 17 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі Дрогобицького

повіту (Львівська область). Навчався у початковій (1862—1863) і

«нормальній» (1864—1867) школах та в Дрогобицькій гімназії (1867—1875).

Після закінчення гімназії вступає на філософське відділення Львівського

університету. З успіхом навчається, займається самоосвітою, громадською

роботою, літературною діяльністю. Входить до складу журналу «Друг», бере

участь у виданні літературного альманаху «Дністрянка» (1876). За активну

політичну діяльність І. Франка вперше заарештовують у 1877 р. на дев’ять

місяців. Саме у в’язниці з’являються його шедеври політичної лірики —

«Товаришам із тюрми» та «Гімн». Вдруге його посадили до в’язниці на три

місяці, після чого Франка було відправлено в рідне село під поліцейський

нагляд.

 

У 1878 р. разом з М. Павликом Іван Якович засновує журнал «Громадський

друг», який невдовзі заборонили. Франко займається вивченням марксизму,

продовжує свою видавничу, літературну і перекладацьку діяльність.

Важливе місце посідає його громадська і журналістсько-публіцистична

праця. У робітничій газеті «Praca» він був (з грудня 1878 р. ) її

фактичним редактором.

 

Більша частина творів І. Франка друкувалася в журналі «Світ»

(1881—1882), а також у народовських — газеті «Діло» й журналі «Зоря».

Протягом 1881—1888 років письменник зробив вражаюче багато. У 1887 р.

вийшла збірка «З вершин і низин», що було найвидатнішим явищем в

українській поезії після «Кобзаря» Т. Шевченка. Та власті не припиняли

переслідування, і у 1889 році він втретє був заарештований на три

місяці.

 

Весь час І. Франко плідно працює. З-під його пера виходить багато

прозових, поетичних, драматичних творів, публіцистичних статей.

Починаючи з 1901 р., він щорічно виїжджає в гуцульське село Криворівня,

куди за неписаною традицією влітку з’їжджались М. Коцюбинський, Леся

Українка, О. Кобилянська, В. Гнатюк, В. Самійленко. Вони багато

працювали, радились, дискутували.

 

У 1906 р. Вчена рада Харківського університету присвоїла йому без

захисту ступінь доктора словесності.

 

Тим часом переслідування письменника продовжуються. Видатного вченого,

доктора наук не допускають до викладання у Львівському університеті.

 

Останні роки життя І. Франка були затьмарені тяжкою недугою, але

письменник наполегливо працює. І. Франко бачив своє щастя, свою життєву

мету в боротьбі за кращу долю народу. Сорок років він трудився на ниві

рідної культури. 28 травня 1916 року І. Франко помер, похований на

Личаківському кладовищі у Львові.

 

Громадсько-політична, журналістсько-видавнича діяльність І. Франка

органічно поєднувалася з його письменницькою діяльністю. За своє життя

він видав дев’ять поетичних збірок: «Балади і розкази», «З вершин і

низин», 2-ге видання «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій

Ізмарагд», «Із днів журби», «Semper tiro», «Давнє й нове», «Із літ моєї

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ