UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБорис Грінченко (1863—1910) (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10710
Скачало710
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Борис Грінченко (1863—1910)

 

Борис Дмитрович Грінченко (літературний псевдонім — Василь Чайченко та

ін.) — видатний письменник, перекладач, фольклорист і етнограф,

мовознавець-лексикограф, критик і публіцист, організатор періодичних і

науково-популярних видань.

 

Народився Борис Дмитрович 9 листопада 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на

Харківщині в дрібнопоміщицькій родині. Навчався в Харківському реальному

училищі, але в 1878 р. був виключений з шостого класу і заарештований.

Причина — зв’язок юнака з гуртком революційних народників. До кінця

життя він потрапив під жандармське пильнування, а тяжкі тюремні умови

спричинили невиліковну хворобу — сухоти.

 

Деякий час працює канцеляристом, а в 1881 р. складає екстерном іспити на

народного вчителя і здобуває посаду в сільській школі на Харківщині. За

винятком 1886—1889 р., коли Б. Грінченко працював статистиком у

губернському земстві на Херсонщині, педагогічній діяльності він віддав

десять років (1881—1893). Особливо плідним був для Грінченка період з

1887 по 1893 рік, коли він разом із своєю дружиною працював у приватній

школі Христини Алчевської, відомої просвітительки і педагога. Як педагог

Борис Дмитрович відзначався глибоко прогресивними переконаннями. У

численних розвідках, як-от: «Яка тепер народна школа на Вкраїні», «На

беспросветном пути», «Об украинской школе» та інших, він піддавав різкій

критиці систему освіти, обстоював зв’язок навчання з життям народу.

Грінченківською «Граматикою української мови» користувались наймолодші

школярі. У 1917 р. був надрукований підручник Бориса і Марії Грінченків

«Рідне слово. Українська читанка». Підручники привертали увагу школярів

до усної народної творчості, до кращих зразків української літератури.

 

1894 р. Б. Грінченко переїхав до Чернігова, де працював дрібним

службовцем у земстві. Він організовує перше в Україні справді народне

видавництво (у його «штаті», крім самого Б. Грінченка та його дружини —

української письменниці М. Загірньої, — не було нікого), яке випустило

цілу бібліотеку народопросвітних видань.

 

З 1902 р. живе в Києві, багато працює як журналіст, очолює товариство

«Просвіта». Б. Грінченко працює над упорядкуванням та редагуванням

«Словаря української мови». Значною заслугою стало те, що в його

словнику представлене мовне багатство всієї тогочасної України — як

східної, так і західної. Не випадково саме на практиці Грінченкового

словника ґрунтувався перший прийнятий у радянський час український

правопис, що був затверджений у 1921 році Всеукраїнською академією наук.

 

Виснажлива важка праця підірвала здоров’я письменника. У 1910 році Б.

Грінченко поїхав на лікування до Італії, де й помер у травні. Тіло було

перевезене в Україну і поховане на Байковому кладовищі в Києві.

 

Літературна спадщина Грінченка відзначається жанровою і тематичною

різноманітністю. Він писав вірші, байки, поеми, оповідання, повісті,

драматичні твори. Талановитий письменник у них з великою майстерністю

відобразив картини побуту жителів українських міст і сіл. Глибоким

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ