Маркіян Шашкевич (1811—1843) (реферат)

Реферат на тему:

Маркіян Шашкевич (1811—1843)

Маркіян Семенович Шашкевич — видатний письменник 30—40-х років ХІХ
століття, літературна творчість та прогресивна діяльність якого стала
важливим суспільним фактором, що визначив дальшу демократичну тенденцію
культурного розвитку на західноукраїнських землях.

Протягом століть Галичина та Буковина перебували в складі Австрійської
імперії, а Закарпаття — у складі Угорщини. В Австрії та Угорщині
жорстоко придушувались: всяка жива думка, волелюбні прагнення,
культивувались старі, віджилі традиції та звичаї. Прагнучи увічнити
панування на західноукраїнських землях, австрійський уряд проводив
політику денаціоналізації українського населення. З цією метою
поширювалась реакційна література, були намагання утвердити в письмі
латинський алфавіт. У Львівському університеті викладання провадилось
латинською, німецькою, польською мовами та частково «язичієм», яке
становило суміш елементів польської, української, російської та
церковнослов’янської мов і називалось «руською» мовою. Але в 1813 році
по всіх навчальних закладах Галичини викладання і цією мовою було
заборонено.

Усе це затримало розвиток культури, літератури на західноукраїнських
землях. У той час, коли в Наддніпрянській Україні уже існувала велика
література, представлена творами Котляревського, Квітки-Основ’яненка,
Гулака-Артемовського, Гребінки і особливо Шевченка, тут тільки-но
пробивалися перші паростки літературного життя.

У 1832 році розгортає свою культурну й літературну діяльність гурток
передової української молоді на чолі з М. Шашкевичем, Я. Головацьким, І.
Вагилевичем, так званою «Руською трійцею». Учасники гуртка збирали
зразки усної народної творчості, вивчали історію України, писали
літературні твори. У 1833 році гурток упорядкував першу рукописну збірку
українською мовою «Син Русі». Збірка була пройнята волелюбними ідеями,
глибоким співчуттям до народу, палким бажанням допомогти йому поліпшити
життя. Та цензура не дозволила друкувати збірку.

Нову літературну збірку з фольклорних матеріалів і оригінальних віршів
було вирішено назвати «Зоря». Але й на цей раз цензура не дозволила
видати книжку. Особливо гостре заперечення цензури викликала стаття про
Богдана Хмельницького. Галицький митрополит убачав небезпеку її видання
передусім у тому, що вона посіє антиавстрійські настрої серед українців.
Збірку «Зоря» було видано в 1837 році в Будапешті під назвою «Русалка
Дністровая». Поява цієї збірки стала визначною подією в розвитку
української літератури. Адже вона знаменувала собою народження нової
української літератури в Галичині. Створена в умовах національного гніту
та жорстокого соціального гноблення українського народу в Галичині, вона
відстоювала його права на існування, на розвиток мови, літератури,
національної культури. Така цілеспрямованість «Русалки Дністрової»
викликала урядові репресії: більшу частину тиражу, 900 із 1000
примірників, було конфісковано. Австрійський уряд заборонив
розповсюдження збірки, ця заборона тривала до 1848 року, коли в
Наддністрянській Україні було скасовано кріпацтво.

Ініціатором видання «Русалки Дністрової» був талановитий поет Маркіян
Семенович Шашкевич. Він народився 6 листопада 1811 року в селі Підліссі
на Львівщині, в родині священика. Навчання розпочав у сільського дяка,
потім вчився у народній школі в місті Золочів, а згодом у гімназії в
Бережанах. У 1829 році Маркіян Шашкевич вступив до Львівської духовної
семінарії, та 1830 року його було виключено за вільнодумство. Почався
період самоосвіти. Юнак знайомиться з «Енеїдою» І. Котляревського, зі
збірками українських народних пісень, а також з літературою та народною
творчістю західних і південних слов’ян. Шашкевич збирає український
фольклор, розшукує старі рукописи, вивчає рідну мову, порівнює її з
іншими слов’янськими мовами. По слідах Шашкевича йшли його товариші —
Яків Головацький та Іван Вагилевич. «Руська трійця» виступила зі своїм
літературним маніфестом. Кілька нарад Шашкевич і товариші присвятили
справі літературної мови. Учасники гуртка й самі писали твори
українською мовою.

Перші поетичні спроби Шашкевича припадають на період навчання у
Львівській духовній семінарії, до якої його знову прийняли в 1833 році.

Після закінчення семінарії Маркіян Шашкевич став сільським священиком.
Жив дуже бідно, хворів на сухоти. Але, незважаючи на тяжкі умови життя,
знаходив сили для творчості. Помер поет молодим, у розквіті таланту, 7
червня 1843 року в селі Новосілках. 1 листопада 1893 року (у 50-ті
роковини з дня смерті) останки Шашкевича перенесено з Новосілок на
Личаківське кладовище у Львові.

^AEE\

O’ae(a+?;?=zAAEHiiiiiiiiiiiissssssssOOOOOOOO

2Літературна спадщина Шашкевича складається з ліро-епічних та ліричних
поезій, прози та перекладів з різних слов’янських літератур.
Використовуючи історичні та фольклорні матеріали, в яких відображені
героїчні сторінки боротьби народу проти панства та польської шляхти,
поет оспівує ватажків селянських повстань, боротьбу проти іноземних
загарбників. Так, у вірші «О Наливайку» йдеться про Северина Наливайка —
легендарного керівника козацько-селянського повстання 1594—1596 років
проти польської шляхти. Автор розповідає про бій загону Наливайка з
військом шляхтичів під Білою Церквою. Образи ватажка, повстанців та
самого бою змальовано в стилі народної пісні. Вірш про-

йнятий романтикою козацької звитяги. У ньому видзвонює зброя, ревуть
пороги Дніпра, іржуть «бистрії коні», гуляє степовий вітер. Близькість
твору «О Наливайку» до історичних пісень підкреслюють такі епітети, як
туман сивенький, списи довгі, бур’яни густі, ворони чорнії, байраки
зелені тощо.

Поезія пройнята великою симпатією до славетного отамана та його вояків,
до національно-визвольної боротьби українців. Перемагає козацький полк
сорокатисячну польську армію тому, що відстоює свободу свого народу.
Поет славить тих, хто йде в бій за свою рідну землю, за Україну.

У поезії «Хмельницького обступленє Львова» М. Шашкевич відображає битву
війська Богдана Хмельницького під Львовом, змальовує величний образ
Хмельницького, оспівує його перемоги над польськими панами. У цьому
вірші раз у раз повторюються характерні для українських народних пісень
вигуки, трапляються образи вороного коня, шаблі, впадають в око постійні
епітети (чисте поле, шовковий наметець, дрібні листки). А змінний ритм,
паралельне дієслівне римування нагадують народні думи.

Найповніше ідейна спрямованість поета розкривається в громадянській
ліриці. У поезії «Слово до чтителей руського язика» сконденсована вся
програма гуртка «Руської трійці», настрій, світогляд самого автора, який
закликає українців до єдності, до великих звершень. Це «досвітні огні» у
якнайширшому розумінні, заклик сміливо світити могутні факели свободи.
Адже «мраки тьмаві» — це вся та недоля, і соціальна, і політична, яка
давила груди батьківщини. Цей вірш нагадує мотиви циклу «Веснянки» І.
Франка. Літературні веснянки пишно розквітли не лише у творчості
Великого Каменяра, а й у Павла Грабовського та інших українських поетів.
А започаткував цю традицію в нашій літературі Маркіян Шашкевич. Його
«Веснівка» побудована у формі діалога маленької квітки з ранньою весною.
Квітка просить весну дати їй таку долю, щоб вона «зацвіла, весь луг
скрасила». Ця поезія алегорична. В образі ясної долі квітки поет уявляє
майбутнє України.

Дбаючи про щастя рідного краю, М. Шашкевич боровся за збереження і
розвиток української мови. Адже головна мета його життя — працювати для
рідної словесності. 1836 року в Перемишлі вийшла з друку праця Шашкевича
польською мовою «Azbuka i abecadlo», спрямована проти застосування
польського алфавіту до української мови. У цьому ж році він укладає для
дітей першу українську читанку, яка побачила світ аж у 1850 році під
назвою «Читанка для малих дітей». У поезії «Руська мова» автор ставить
гостре проблемне питання: якщо руська мати нас народила, повила та ще й
любила, то як може бути немилою її мова? Поет глибоко переконаний у
тому, що ніхто, ніколи і ніде не повинен соромитися рідної мови, а лише
пишатися нею, плекати її.

Епохальну роль діяльності та творчості галицького будителя в житті
співвітчизників визначив І. Франко: «В Шашкевичевих словах тодішні
русини віднаходили свою надію, свою силу, свою людську та народну
гідність»

Список рекомендованої літератури

Білецький О. Русалка Дністровая // Від давнини до сучасності. Т. 1. — К.
: Держлітвидав України, 1960.

Гербільський Г. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині
ХІХ ст. (до 1848). — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1964.

Дмитрук В. Маркіян Шашкевич. — Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1961.

Петраш О. О. Руська трійця. — К., 1972.

Пивоваров М. Літературний рух у Галичині в 30—40-х роках ХІХ ст. — К.,
1950.

Писання Маркіяна Шашкевича. Видав Михайло Возняк. — Львів, 1912.

Письменники Західної України 30—50-х років ХІХ ст. — К., 1956.

Русалка Дністровая. — К., 1980.

Слово про Маркіяна Шашкевича. — Львів, 1961.

Шамота М. Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна
діяльність. — К., 1969.

Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. — К.: Вид-во АН УРСР, 1963.